Правозахисники розглядають злочини кримських парамілітарних формувань як воєнні

Окупаційна влада в Криму не розслідує злочини з боку парамілітарних формувань, що створює атмосферу безкарності для їхніх представників.

Про це 16 серпня заявили правозахисники Кримської правозахисної групи (КПГ) на своїй прес-конференції в Києві. Проаналізувавши вплив російської мілітаризації на ситуацію з правами людини в Криму, вони опублікували аналітичну доповідь.

У ній зібрані факти про негативний вплив мілітаризації на суспільне життя півострова за весь період окупації Криму.

“За 3,5 роки окупації ми зафіксували багато порушень прав людини, до яких причетні військові Росії або представники парамілітарних формувань. Серед них захоплення власності, зокрема квартир українських військовослужбовців і приватних підприємств громадян України. Парамілітарні формування – “казаки” і так зване “ополчення” Криму – замішані і в більш тяжких злочинах, серед яких убивства, насильницькі зникнення, незаконні позбавлення волі, тортури. Російська влада використовує також їх для нападів і залякування всіх незгодних з політикою Кремля”, – розповіла співавторка доповіді Ірина Сєдова.

Журналіст із Криму Сергій Мокрушин залишався працювати на півострові до весни 2015 року. За рік роботи в окупації мав можливість неодноразово спостерігати за діями “самооборонівців”.

“Під час збройної окупації Криму угруповання “самооборони” і “казаків” залучали для брудної роботи: залякування і побиття активістів, викрадення людей, для нападів на журналістів і волонтерів. Після того, як активна стадія окупації півострова минула, в Криму, на відміну від Севастополя, “самооборону” не розпустили, а навпаки – поставили на бюджетне фінансування”, – розповів журналіст.

Він нагадав, що вже після окупації сам став жертвою незаконного затримання і побиття представниками “самооборони”. За його інформацією, “ополченці”, які напали на нього, так і не були притягнуті до відповідальності.

Правозахисники заявляють, що робота “казаків” і “ополченців” фінансується з бюджету Криму. Це свідчить про підтримку владою “тіньової армії”.

“Ми також зафіксували факти участі “бійців” цих формувань у збройному конфлікті на Донбасі в складі так званих “ЛНР” і “ДНР””, – говорить керівниця КПГ Ольга Скрипник.

Правозахисники розглядають дії російських військових і підконтрольних Росії парамілітарних формувань як воєнні злочини.

“Римський статут Міжнародного кримінального суду забороняє проводити на окупованій території призов до армії держави-окупанта, заборонена і пропаганда такого заклику. Однак Російська Федерація систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права, що задокументовано в доповіді КПГ”, – розповідає Ірина Сєдова.

Друга частина доповіді демонструє проблеми мілітаризації суспільного життя, насамперед освіти. Де-факто влада для цього проводить численні масові заходи, спортивні та театралізовані шоу, дітей навчають основам військової справи і поводження зі зброєю. Пропаганда ненависті і культ насильства стали частиною освіти дітей, а в школах і інститутах дітей готують “боротися за Росію зі зброєю в руках”.

“Серед дітей формується культ війни і толерантність до насильства, агресивне ставлення до інших держав і народів, які не підтримують ідей “русского міра”. Більше того, дітям нав’язується виключно “російська” ідентичність, розриваються зв’язки з їхньою країною народження і громадянства – Україною”, – заявила Ольга Скрипник.

Кандидат психологічних наук, конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька вважає, що подібні дії зводять до мінімуму цінність людського життя у свідомості кримчан.

“Мілітаризоване мислення – найбільш чорно-біле, і не лише у вигляді “друг-ворог”. Мілітаризована свідомість передбачає підпорядкування наказу, підпорядкування “старшому за званням” – як основну модель для дії, що сприяє ослабленню опору пропаганді, мінімізує цінність обговорення різних точок зору, діалогу, пошуку спільних рішень, взяття на себе громадянської відповідальності, позбавляє здатності самостійно здійснювати моральний вибір – тобто нівелює все те, що передбачає демократичне суспільство. Цінність людського життя (одного з природних прав людини) – зведена до мінімуму”, – стверджує вона.

“У нинішніх умовах доступ до іншої системи цінностей у молоді Криму досить обмежений, тому залучення якомога більшої кількості молоді з Криму до освітніх можливостей за його межами має бути ефективним способом до деокупації Криму”, – додає Брунова-Калісецька.

Правозахисники мають намір представити свою доповідь у міжнародних організаціях. Вони сподіваються, що зібрані факти стануть для міжнародних судових інстанцій частиною доказів воєнних злочинів і грубих порушень прав людини в Криму.