Нові санкції США і ЄС проти Росії в разі подальшого вторгнення в Україну можуть зачепити обмін рубля – Bloomberg
США та ЄС розглядають запровадження санкцій проти найбільших російських банків і Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) у разі можливого вторгнення Росії в Україну.
Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.
Санкції можуть зачепити конвертацію рублів у долари, євро і фунти стерлінгів.
Серед іншого розглядається варіант запровадження обмежень для інвесторів купувати російські боргові зобов’язання на вторинному ринку.
Найрадикальнішим варіантом було б відімкнення Росії від системи фінансових платежів SWIFT, утім це, за словами співрозмовників агентства, “завдало б шкоди пересічним громадянам”.
Раніше джерела, близькі до адміністрації США, повідомили, що в оточенні президента Джо Байдена продовжують “зважувати” всі можливі санкції щодо Росії, які б могли стримати російське керівництво від нового вторгнення на територію України.
Серед санкцій, що розглядаються, – обмежувальні заходи щодо людей з близького кола президента Володимира Путіна, керівників найбільших російських енергетичних компаній і банків. Остаточне рішення про санкції ще не ухвалено, пише “Крим.Реалії” з посиланням на CNN.
Раніше низка американських і європейських ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці писала про те, що на початку року Росія може розпочати масштабне вторгнення на територію України, можливо для зміщення чинної влади в Києві або захоплення території. Про подібні дані розвідки повідомляло і Міноборони України.
Напередодні директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що розвідувальні служби США поки що не мають впевненості в тому, що Росія має намір вчинити “вторгнення” в Україну. Проте слід узяти до уваги, що російські збройні сили “спроможні діяти дуже радикально”, сказав він. На думку Бернса, у відповіді на політику Москви важливо поєднувати стримування і дипломатію.
У Москві такі плани заперечують і заявляють, що Росія має право розміщувати війська на своїй території на власний розсуд. Москва назвала публікації в західних ЗМІ “спецоперацією з нагнітання ситуації навколо України з перекладанням відповідальності на Росію”.
Нагадаємо, у лютому 2021 року Дмитро Кулеба висловив здивування, що Європейський Союз збирається вперше запровадити новий санкційний механізм за порушення прав людини через події в Росії, натомість не застосовуючи його у зв’язку з репресіями в окупованому Криму.
Представництво ЄС в Україні відповіло виданню ZMINA, що країни – учасники Євросоюзу визначаються з кожним санкційним кейсом окремо і за принципом одностайності. Відомство утрималося від подальших коментарів щодо запровадження санкцій, до яких закликає Україна.
12 жовтня Дмитро Кулеба на полях 23-го саміту Україна – ЄС звернувся до глави зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Жозепа Борреля з проханням застосувати до порушників прав людини в Криму новий глобальний механізм санкцій ЄС, який використовують через порушення прав людини.