Закрили провадження щодо атовця з Тернопільщини, якого поліція звинуватила в умисному вбивстві нападника

Правоохоронці закрили кримінальне провадження щодо атовця Андрія Пекельного з Тернопільщини, якого звинувачували в умисному вбивстві нападника. Компанія із шести осіб у травні цього року прийшла вночі на подвір’я чоловіка після того, як він зробив їм зауваження в клубі.  

Про це повідомив адвокат чоловіка Андрій Федур. 

Будинок Андрія Пекельного

На початку травня в місцевому клубі в селі Глещава Пекельний зробив зауваження компанії, що приїхала на дискотеку із сусіднього села Іванівка. 

“Мене штовхнув хлопець… На це я йому зробив зауваження: сказав, що тут також люди стоять і щоб він дивився, куди йде. На що він накинувся на мене з кулаками. Ми пошарпалися, і я почав кричати, щоб його забрали від мене, що він неадекватний, нетверезий. Але цього ніхто не зробив, і тоді я почав утікати, щоб уникнути подальшого конфлікту з ним”, – розповідав чоловік.

Близько опівночі компанія з клубу, яка простежила за Пекельним, уже була на його подвір’ї: вони вирвали дверні ручки та вибили двері будинку. Оскільки в цей момент разом з атовцем була його мама, то він злякався за неї, викликав поліцію, взяв ніж, вийшов на двір та під час штовханини смертельно поранив одного з нападників.

Інцидент трапився 2 травня, але повідомлення поліції щодо цього з’явилося через декілька днів та обурило не лише громадськість, але й тодішнє керівництво МВС. Причиною стало те, що слідчі кваліфікували подію за статтею “Умисне вбивство”, а суд відправив чоловіка під цілодобовий домашній арешт. 

Андрій Пекельний. Фото: terminovo.te.ua

“Хочу сподіватися, що трагедія яка сталася в ту ніч і забрала людське життя, буде хоч і гіркою, та наукою для інших молодих людей. Право на захист від протиправних посягань є природним правом людини, захищеним Конституцією і Кримінальним кодексом. Свої права потрібно захищати”, – відреагував на закриття провадження щодо Пекельного його адвокат. 

В Україні право на “необхідну самооборону” гарантує стаття 36 Кримінального кодексу. Однак попри те, що законодавство визначає критерії правомірності та встановлює чіткий перелік винятків, коли будь-яка заподіяна шкода не є перевищенням самозахисту, судова практика за цією категорією справ є дуже неоднозначною. 

Так, зауважують дослідники Центру демократії та верховенства права, суди часом ухвалюють обвинувальні вироки навіть тоді, коли самі встановлюють обставини, які виключають кримінальну відповідальність. 

Згідно з чинним законодавством, не є перевищенням меж необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від:

• нападу озброєної особи;
• нападу групи осіб;
• для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення.

У цих випадках людину не мають права карати незалежно від тяжкості шкоди, яку вона заподіяла нападнику.