Amnesty International: російська влада практично позбавила своїх громадян права висловлювати думки публічно

Дата: 12 Серпня 2021
A+ A- Підписатися

За останні 16 років влада у Росії внесла низку змін до законодавства, які фактично дозволили розглядати мирні вуличні протести як злочин. 

Про це йдеться у дослідженні міжнародної правозахисної організації Amnesty Internatioanl.

Акція протесту у січні поточного року у російському Владивостоці. Силовики загнали людей на лід Амурської затоки. Фото: VL.ru

Російська влада почала обмежувати право власних громадян на свободу мирних зібрань 2004 року, коли внесла перші зміни до федерального закону про мітинги і демонстрації. Відтоді парламентарям знадобилося ухвалити 13 пакетів правок, 9 з яких, починаючи з 2014-го, аби фактично заборонити росіянам висловлювати свої думки публічно. 

“Російська влада роками з неймовірною наполегливістю і винахідливістю обмежувала право на свободу зібрань. Жодній іншій проблемі не приділялося стільки енергії на всіх рівнях влади. В результаті мирні вуличні протести стали розглядатися державними чиновниками як злочин, а росіянами, які все ще вважають, що мають право в них брати участь, чи не як акт героїзму”, – заявив дослідник Amnesty International по Росії Олег Козловський.

Наразі федеральне законодавство не дозволяє влаштовувати протести біля будівель судів, в’язниць, президентських резиденцій, а з грудня минулого року – біля служб екстреної допомоги. При цьому регіональне законодавство робить ці обмеження ще більш жорсткими. Так, наприклад, у Кіровській області країни діє закон, що забороняє будь-які збори майже в будь-якому місці населених пунктів: біля культурних, освітніх, медичних або розважальних об’єктів, торгових центрів, дитячих майданчиків і навіть зупинок громадського транспорту.

Затримання на акції протесту у Росії у січні поточного року. Фото: Meduza

З грудня 2020 року іноземцям, іноземним та міжнародним організаціям, а також російським громадянам та неурядовим організаціям, визнаним владою “іноземними агентами”, заборонили фінансувати публічні збори. Окрім цього, збори за участі понад 500 учасників мають організовувати і фінансувати з використанням спеціального банківського рахунку, інакше вони стануть незаконними.

Російська влада, як наголошують дослідники, зловживає й процедурою попереднього повідомлення про проведення мітингів. Цього року вона додатково отримала право відкликати раніше видані узгодження під приводами “реальної загрози” виникнення “надзвичайної ситуації” або здійснення “терористичного акту”.

Росіяни, які попри існуючи заборони виходять на акції, стикаються з тиском у вигляді штрафів та жорстким поводженням силовиків, які частіше почали використовувати для подавлення протестів, зокрема електрошокери. Найбільш репресивним заходом у дослідженні називають введення 2014 року кримінальної відповідальності за неодноразове порушення закону про мітинги і демонстрації. Відтоді за це “правопорушення” у країні активісти отримують реальні строки ув’язнення. 

“Окрім кримінальної відповідальності за здійснення свого права на мирний протест, затримані учасники протесту в Росії також піддаються несправедливим, майже пародійним судовим процесам, які іноді займають всього кілька хвилин без виклику ключових свідків і на яких беззастережно приймаються на віру дані поліцейських рапортів”, – зазначив Козловський.

Amnesty International закликає російську владу реформувати національне законодавство і практику, щоб привести їх у відповідність до Конституції країни і міжнародних зобов’язань в області прав людини. Правозахисники наполягають, аби російська влада розглядала право на свободу зібрань як максимально безумовне.

“Парламентські вибори наступного місяця дадуть Росії можливість змінити свій підхід до просування і захисту прав людини, включаючи право на свободу мирних зібрань. Ми хочемо нагадати кандидатам на виборах і майбутнім законодавцям, що право на мирний протест – це не те, що вони можуть дати або відібрати. Це те, на що має право кожен, і держава повинна поважати, захищати і просувати це, а також направляти свою енергію на забезпечення, а не підрив цього права”, – підсумовує Козловський.

Нагадаємо, що у травні 2019 року у Рівному суд визнав порушниками активістів, які провели мовчазний пікет за імпічмент тоді ще новообраного президента Володимира Зеленського. Їх звинуватили в порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якого в Україні не існує. 

Річ у тім, що у Конституції серед підстав для обмеження права на свободу зібрань немає такої підстави, як “відсутність завчасного сповіщення” влади про намір провести мирне зібрання. Водночас частина 1 статті 22 Основного закону визначає, що права і свободи людини і громадянина не є вичерпними, а тому людям і громадянам у сфері прав і свобод дозволено все, що прямо не заборонено законодавчими актами Верховної Ради.

Після розголосу історії апеляційний суд скасував покарання активістам. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter