На якість розслідування злочинів проти активістів впливають резонанс та цікавість ЗМІ – правозахисники

Ефективність розслідування злочинів проти активістів в Україні залежить від резонансності справи та від того, наскільки активно ЗМІ цікавляться перебігом розслідування, до того ж ці два фактори досить часто визначають, чи буде злочин розслідуватися взагалі, й те, скільки сил та ресурсів виділять на встановлення його виконавців та замовників.

Про це заявив координатор моніторингових компаній Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза під час презентації звіту про стан безпеки представників та представниць громадянського суспільства в Україні в липні 2020 – червні 2021 року.

Джерело: svoboda.org

Також, згідно з дослідженням, нерозв’язаними залишаються питання гарантування заходів особистої безпеки потерпілих, методів запобігання скоєнню злочинів і повторним нападам.

Наприклад, навіть попри постійні погрози та тиск, який вчиняється на антикорупціонерів та ЛГБТКІ+-активістів, правоохоронці починають працювати лише після отримання заяви від потерпілої особи, наголосили правозахисники.

Водночас представник Офісу генпрокурора – начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Олексій Бонюк запевнив, що прокуратура не стоятиме осторонь проблем безпеки активістів і готова відкрито обговорювати конкретні шляхи для покращення ситуації.

Він нагадав, що нещодавно відбулася зустріч представників громадських організацій та Офісу генпрокурора, де обговорювалося саме питання ефективності розслідування та захисту громадських діячів і незалежних журналістів. За наслідками зустрічі створено секторальну робочу групу, яка обговорює перебіг розслідування всіх найрезонансніших проваджень, а прокуратура тримає на контролі.

Кілька зустрічей з окремими ГО вже відбулися, сказав представник ГПУ й анонсував нову розширену зустріч: вона запланована на найближчий час.

Загалом, за інформацією Бонюка, на контролі в правоохоронців (станом на 30 червня 2021 року. – Ред.) перебуває 33 кримінальні провадження вказаної категорії: шість подала Асоціація УМДПЛ, 15 – Гельсінська спілка з прав людини, Amnesty International – 14, Центр прав людини ZMINA – вісім.

Раніше ZMINA розповідала, чому кількість нападів на активістів зростає.