У Польщі активісту Бартошу Крамеку загрожує до восьми років ув’язнення за нібито відмивання коштів

Дата: 25 Червня 2021
A+ A- Підписатися

Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало співголову фонду “Відкритий діалог” Бартоша Крамека, якого звинувачують у наданні неправдивих відомостей і відмиванні грошей. 

Про це повідомила у фейсбуку президентка фонду “Відкритий діалог” та дружина Крамека Людмила Козловська

Фото: tvp.info

Бартош Крамек – польський активіст та член правління фонду “Відкритий діалог”, який серед іншого критикує судову систему в країні. Козловську, яка заснувала фонд у 2009 році, депортували з Польщі чотири роки назад, а тому вона перебуває в Бельгії. 

У липні 2017 року Крамек опублікував на своїй сторінці у фейсбуку маніфест “Ми зможемо: скинемо уряд!”. Він закликав до громадянської непокори уряду керівної консервативної партії “Право і справедливість”. Після цього активісти “Відкритого діалогу” почали відчувати тиск: від окремих високопосадовців звучали заклики до проведення необґрунтованих додаткових податкових перевірок і навіть до позбавлення її реєстрації як неприбуткової організації.

Звинувачення щодо Крамека, які й стали причиною затримання, стосуються нібито порушень під час грошових переказів фонду. Як повідомляє “Польське радіо”, прокуратура відкрила слідство на підставі звернення очільника Національної податкової адміністрації після перевірки того, як фундація сплачувала податки у 2014–2016 роках. Податкові органи встановили, що фірма “Silk Road”, у якій Крамек є головою управління, вносила кошти у “Відкритий діалог”, які сама отримувала від суб’єктів господарювання, зареєстрованих у віртуальних офісах Великобританії. Водночас, на думку податківців, гроші могли мати кримінальне походження. 

Бартош Крамек та Людмила Козловська

Крамек не приховував того, що “Відкритий діалог” отримує кошти від Silk Road. Як розповідав активіст в інтерв’ю “Газеті виборчій” у 2017 році, одним з напрямів роботи фірми є консультаційні послуги щодо східних ринків, а клієнтами – українці, які після Євромайдану вирішили вести бізнес у Польщі, та польські фірми, зацікавлені українським ринком. Ще одним напрямом був ІT та інтернет-телефонія.

“Я не думаю, що це має безпосередній стосунок до фундації. Ми спонсоруємо її, є особистий зв’язок – я є головою управління Silk Road і співробітником фундації. Так, адреса в них теж однакова, але не всі співробітники фірми працюють тут – у нас є програмісти й у Молдові”, – казав він. 

Про перевірку, на підставі якої й розпочала слідство прокуратура, ще у 2017 році просило податківців Міністерство закордонних справ. А до польського МЗС, як розповіла Козловська, з цим питанням звернувся міністр-координатор спеціальних служб Польщі Маріуш Камінський. Водночас перевірки фонду, за її словами, проводили й до цього, але порушень не виявляли.

“Через чотири роки нескінченних перевірок, викликів на допити сотень волонтерів, десятків співробітників, фірм, які працювали з фондом “Відкритий діалог”, прокурор Марцин Колодзейчик клопоче про арешт на три місяці для Бартека. Його “обґрунтування” тримісячного арешту: нібито є побоювання, що Бартек через страх перед суворим покаранням (до восьми років позбавлення волі) може завдати шкоди слідству”,розповідає активістка. 

Бартоша Крамека затримують під час протесту під будівлею Верховного суду Польщі, 2021 рік. Фото: newsbeezer.com

Затримання Крамека Козловська розцінює як ще одну форму тиску влади на громадянське суспільство в Польщі, яке протестує, зокрема, проти змін у судовій системі. 

“Протягом чотирьох років ми дізнаємося про звинувачення “Права і справедливості” і проти нас із пропагандистських ЗМІ, які традиційно першими отримують інформацію безпосередньо від правоохоронних органів та з повідомлень, опублікованих державними органами. Вони химерні, безпідставні і є виявами політичної боротьби проти неурядових організацій, незручних для влади”, – наголошує активістка. 

Наразі суд ще не вирішив, чи підтримати клопотання прокуратури про арешт на три місяці Крамека. 

Нагадаємо, що у 2017 році польська влада почала масштабну реформу судової системи. Одним з питань, яке спричинило суперечки, стало створення Дисциплінарної палати Верховного суду, що почала роботу у 2018-му. Через неї, як вважають критики, влада хоче побудувати систему контролю суддів, звільняючи всіх занадто незалежних. Членів Дисциплінарної палати призначали рішенням Національної ради судочинства, склад якої незадовго до того радикально оновили. Активісти стверджували, що оновлення поставило членів ради у залежність до влади. 

У жовтні 2019-го Європейська комісія визнала, що модель притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності в Польщі не відповідає європейським стандартам, а тому звернулася з цього приводу до Суду Європейського Союзу. Він у квітні минулого року наказав Польщі тимчасово зупинити дію всіх положень законодавства, що стосуються роботи Дисциплінарної палати.

Через сумніви в незалежності судів Нідерланди тимчасово припинили екстрадицію підозрюваних або засуджених до Польщі.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter