На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт про реформу “прописки”: що нового пропонують?
На розгляд Верховної Ради внесли законопроєкт про свободу пересування, вільний вибір місця проживання та доступ до електронних послуг з реєстрації місця проживання, що має реформувати інститут так званої прописки.
Про це повідомили на сайті парламенту.
Фото: delo.uaАвторами документа є низка депутатів, зокрема Олександра Устінова, Ірина Геращенко, Ольга Стефанишина, Марія Іонова, Володимир В’ятрович, Іванна Климпуш-Цинцадзе та інші.
У пояснювальній записці вони нагадують, що чинна система реєстрації місця проживання є складною та залежить від волі власників житла чи від наявності в громадян, які хочуть “прописатися”, документів, що підтверджують їхнє право на проживання.
“Унаслідок проживання за незареєстрованим місцем проживання або проживання без реєстрації ці особи стикаються з обмеженням прав, неможливістю їхньої реалізації за місцем проживання, додатковими фінансовими затратами. У свою чергу для держави великою проблемою є відсутність актуальної та достовірної інформації відносно місця проживання громадян і, як наслідок, нераціональний розподіл коштів на функціонування громад. Саме на вирішення цих проблем спрямовані норми цього законопроєкту”, – наголошують депутати.
У законопроєкті пропонують нову, повідомчу систему. Так, для реєстрації місця проживання і зняття з неї заявники мають звернутися до органу реєстрації, зокрема до ЦНАПу, та показати документ, що посвідчує особу. Для цього можна використовувати паспорт у формі ID-картки або книжечки. Після ідентифікації та сплати адміністративного збору особа має подати відповідну заяву, однак до неї не потрібно додавати документи, що підтверджують право на проживання за вказаною адресою.
Фото: з відкритих джерел У законопроєкті прописали й механізм захисту прав власників житла від неправдивих повідомлень про місце проживання. Після подання заяви на реєстрацію відповідальна посадова особа здійснює цю процедуру, а також вносить інформацію до реєстру територіальної громади, яку надалі передають до Єдиного державного демографічного реєстру. Після цього власників житла, в якому “прописалася” людина, інформують про здійснення такої реєстрації.
“Допоки в такий реєстр не внесено контактні дані власників нерухомості (з упровадженням реформи це стане обов’язковим), орган реєстрації надсилатиме власнику житла лист поштою. Надалі інформування власника стане можливим використанням інших засобів (електронна пошта та інші сучасні засоби зв’язку). У власника буде завжди гарантована можливість подати заяву про зняття іншої особи з реєстрації в його житлі. Власник це зможе зробити як в електронному вигляді (з використанням засобів цифрової ідентифікації, як-от Smart-ID, Mobile-ID, Bank-ID, ЕЦП), так і шляхом особистого звернення до органу реєстрації”, – пояснюють автори.
У цьому разі зареєстрована людина також отримує повідомлення та автоматично “прописується” за юридичною адресою органу місцевого самоврядування (органу реєстрації), в адміністративно-територіальній одиниці якого зробили процедуру.
Органами реєстрації місця проживання за нової системи залишатимуться і надалі органи місцевого самоврядування. Парламентарі нагадали, що ще з квітня 2016 року повноваження з реєстрації перейшли від Державної міграційної служби України до виконавчих органів сільських, селищних або міських рад:
“Ці зміни були частиною державної політики з децентралізації повноважень у сфері надання адміністративних послуг і заслуговують на позитивну оцінку. Внаслідок їх упровадження така реєстраційна послуга суттєво наблизилася до її споживачів територіально, почала надаватися невідкладно (при належній організації) та системно інтегрується до центрів надання адміністративних послуг. Отже, в частині органів, що відповідальні за надання цієї адміністративної послуги, змін у законопроєкті не пропонується. Змін зазнає лише сама процедура реєстрації місця проживання”.
Для реєстрації місця проживання і зняття з неї заявники мають звернутися до органу реєстрації, зокрема до ЦНАПу. Фото: sts.sumy.uaОкремо депутати підкреслили, що один лише факт реєстрації місця проживання особи або зняття з реєстрації не може слугувати:
- підтвердженням законності проживання в житлі або користування ним;
- підтвердженням факту проживання або непроживання в житлі;
- підставою для нарахування податкових платежів;
- підтвердженням факту оренди (винаймання) житла;
- підставою для вселення особи до житла або виселення з нього;
- підставою для нарахування плати за користування житлом та плати за житлово-комунальні послуги;
- підставою для встановлення або скасування будь-яких прав та обов’язків для інших осіб, які проживають у житлі.
Законопроєкт є альтернативним до внесеного нещодавно до парламенту іншого документа про так звану онлайн-прописку. Фахівці розкритикували його, адже ініціатива не змінює дійсного положення речей. Згідно із законопроєктом, для реєстрації громадянам доведеться вказувати реквізити тих самих документів, які вони мають збирати й зараз. Стосується це й дозволу власника орендованого житла, отримання якого є складним завданням, особливо для орендарів.
Нагадаємо, що близько 12% українців живуть не за місцем реєстрації. Це еквівалентно щонайменше 3,3 мільйона дорослого населення. Однак громадяни часто не бачать проблем з інститутом “прописки”, бо розв’язують їх корупційно.
Відсутність “прописки” впливає на реалізацію великої кількості прав. Так, українці, що живуть не за місцем реєстрації, рідше беруть участь у виборах. Як бар’єр у доступі до правосуддя сприймає реєстрацію кожен восьмий мобільний громадянин. Впливає “прописка” навіть на права дітей.
