В Україні заблокували понад 400 сайтів та деякі телеграм-канали: пояснюємо, що з цим не так (оновлено)
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, опублікувала список з 426 сайтів, які провайдери мають заблокувати на території України. Після розголосу правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою суд вирішив заблокувати доступ до ресурсів.
Про це повідомили на сайті комісії.
Серед заблокованих сайтів опинилися, наприклад, Живий Журнал, один з найбільших вебсервісів для спільного розроблення програмного забезпечення GitHub, ресурс із компроматом на російських посадовців, форум про криптовалюти, сайт російського видання “РБК”, а також низка регіональних інтернет-ресурсів, зокрема вінницьке медіа “20 хвилин” (20minut.ua).
Заблокувати сайти мають на підставі ухвали слідчої судді Голосіївського районного суду Києва Плахотнюк К. Г. і , яку вона винесла в справі щодо шахрайства.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню, водночас вона може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня оголошення.
Окрім цього, комісія також ухвалила рішення про блокування низки телеграм-каналів, зокрема “Резидента”, “Легитимного”, “Картеля” та “Сплетницы”. Раніше про деякі з цих каналів СБУ повідомляла як про частину масштабної російської агентурної мережі, яка вела розвідувально-підривну діяльність.
Рішення суду про блокування сайтів постановляє “накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні вебресурсів” за наданим списком.
Експерти у сфері цифрових прав кажуть, що така правова позиція застосовувалася судами в Україні вже раніше. Так, у 2019 році суд обмежив доступ до 17 вебсайтів, зокрема новинного ресурсу “Енігма”, власники якого наразі відстоюють свої права в Європейському суді з прав людини.
У 2019 році власник “Енігми” Володимир Пасіка заявляв, що причиною блокування нібито стала публікація матеріалу під заголовком “В Україні багато правоохоронців об’єднуються в ОПГ для боротьби з правозахисниками”. Фахівці, які тоді аналізували текст рішення суду, одностайно наголошували, що воно суперечить не тільки міжнародним стандартам у сфері захисту свободи вираження поглядів, але й чинному законодавству України.
За словами керівниці правового напряму Лабораторії цифрової безпеки Віти Володовської, ключова проблема судового рішення про блокування 426 сайтів полягає в тому, що вимога “накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні вебресурсів”, є нісенітницею.
“Жодних майнових прав інтелектуальної власності у користувачів інтернету, які переглядають контент того чи іншого вебресурсу, не виникає. Навіть якщо ви залишаєте допис на сайті, майнові авторські права у вас можуть виникнути лише щодо цього допису, а не до сайту як такого”, – пояснює вона.
Фахівчиня наголошує, що Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає – арештовувати майно можуть, якщо воно є доказом кримінального правопорушення або може підлягати конфіскації. Однак майнові права користувачів у жодному разі не можуть вважатися речовими доказами, оскільки ними за визначенням є виключно матеріальні об’єкти.
“Про абсурдність ухвали свідчить і те, що арешт майнових прав користувачів передбачає, що всі, хто має потенційний доступ до таких сайтів, мають бути повідомлені про таке рішення та отримати його копію. Тобто фактично всі, хто має доступ до інтернету, повинні бути ознайомлені з ухвалою та мають право оскаржити її в суді”, – розповідає Володовська.
Щодо інформації про блокування телеграм-каналів, то експертка звертає увагу, що на сайті комісії взагалі немає посилання на те, в межах розслідування яких злочинів ухвалили рішення про блокування.
“У будь-якому разі не зрозуміло, як інтернет-провайдери технічно зможуть заблокувати доступ до окремих телеграм-каналів”, – підсумовує Володовська.
Нагадаємо, що лише на початку поточного року Міністерство культури та інформаційної політики припинило формувати перелік сайтів, до яких пропонує заборонити доступ в Україні. Із 2017 року правозахисники критикували механізм укладання цього переліку та навіть судилися з міністерством, щоб зрозуміти, за якими критеріями ресурси потрапляли до нього.
В Україні з 2017 року заблокованими залишаються соціальна мережа “Однокласники”, “Вконтакте”, сервіси Яндекса, Mail.ru та ін. Юридичний аналіз санкцій свідчить, що вони не відповідають ні українському, ні міжнародному законодавству. Правозахисні та медійні організації неодноразово закликали відмовитися від неправомірних обмежень інтернету та використовувати законні й прозорі способи боротьби з російською пропагандою та кібератаками. Однак минулого року президент Володимир Зеленський продовжив заборону.
Відомо, що в Україні деякі провайдери не блокують і половини заборонених РНБО сайтів, а експерти проєкту “Інтернет Свобода” розповідали про те, як українців судять за дописи в заборонених соцмережах.