Прокуратура Одеської області вважає тиском акції, що спалахнули після рішення суду в справі Стерненка

Одеська обласна прокуратура вважає акції протесту, що пройшли 23 лютого після оголошення вироку одеському активістові Сергію Стерненку, тиском на суд. 

Про це заявив керівник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко на брифінгу.

Після визнання Сергія Стерненка і Руслана Демчука винними в справі про викрадення у 2015 році депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича та призначення їм по сім років і три місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна акції невдоволених рішенням суду відбулися в низці міст, зокрема в Києві та Одесі. 

У столиці правоохоронці затримали понад десяток людей, які прийшли під будівлю Офісу президента. 

“Як прокурор та очільник обласної прокуратури, я скажу, що це наша робота – ходити до суду та робити там свою роботу, яка покладена на нас Конституцією щодо підтримання публічного обвинувачення. Ми свою роботу робили, ходили в суд, і це робили незалежно від якихось поглядів на цю справу. Те, що відбулося після постановлення вироку, я вже говорив. З моєї точки зору, це є тиском на суд і це є неприпустимим”, – зауважив на брифінгу Костенко.

Стерненка та Демчука засудили за статтями “Розбій”, “Незаконне позбавлення волі” і “Незаконне носіння вогнепальної зброї”. Очільник Одеської прокуратури додав, що для розбою сума викрадених коштів, яка сягає 300 гривень, не має кваліфікувальної ознаки.

“Кваліфікація щодо майнового злочину, яким є 187-ма стаття ККУ, передбачає відповідні ознаки, щоб казати, що є цей склад злочину, пов’язаний з майновими втратами для потерпілого”, – наголосив він. 

Відомо, що слідство в справі проти Стерненка та Демчука йде з 2015 року, а судовий процес розпочався 2016-го. Захист Стерненка наголошує, що розгляд проходив дуже повільно, через що за однією статтею обвинувачення про викрадення навіть минув строк давності. Водночас, за словами Костенка, підстав говорити про різку активізацію в суді справи проти Стерненка нібито немає. 

Нагадаємо, що 23 лютого Приморський районний суд Одеси призначив Стерненку та Демчуку по сім років і три місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна за викрадення  депутата Щербича.

Від початку процесу Стерненко заперечував свою причетність і наголошував на політичній вмотивованості цієї справи, а також іншої, де він є фігурантом: йдеться про смерть Івана Кузнецова під час нападу на Стерненка у 2018 році – Українська Гельсінська спілка з прав людини заявила, що розглядає цю справу (за 2018-й) як політично вмотивоване переслідування.

Відомо, що судам в Україні, як показує соціологія, не довіряють майже 80% громадян. Багато українців не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). У нещодавньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.

Фотографія обкладинки: Тетяна Безрук