Жінки в медіа
На Буковині віряни УПЦ МП напали на журналістку, яка знімала перехід громади до ПЦУ
НСЖУ закликає до повного та об’єктивного розслідування події і наполягає на притягненні винних до відповідальності.
Правосуддя на боці журналістів: перемога в касаційному суді у справі Таїсії Кутузової
Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду, який підтримав виправдувальний вирок, і повернув справу на повторний розгляд.
81% опитаних медійниць в Україні зазнавали онлайн-насильства – дослідження “Жінки в медіа”
Учасниці опитування наголошують: потрібно більше говорити про онлайн-насильство та навчати, як із ним боротись.
Організація “Жінки в медіа” допомагає журналісткам оплачувати няню, садок чи гуртки для дітей під час відряджень або завантаженої роботи
Організація виділяє до 11 000 гривень (з урахуванням податків) на офіційні витрати, які підтверджують документи, наприклад, договори чи квитанції.
“Українська правда” відзначила одинадцятьох медійниць, активісток і правозахисниць премією “Сила жінок”
Особливістю цьогорічної церемонії стало те, що вона була присвячена памʼяті Ірини Цибух – парамедикині, яка евакуювала поранених бійців з найгарячіших точок і прагнула впровадити культуру памʼяті в українському суспільстві.
Сила жінок – всюди: хто цьогоріч у сотні лідерок премії УП і про що говорили на нагородженні
ZMINA відвідала захід та зафіксувала головні моменти.
Чотири з половиною роки без справедливості: чому нікого не покарали за напад на журналістку Таїсію Кутузову
У жовтні 2020 року журналістка Таїсія Кутузова зазнала нападу під час зйомок у селі Гатне на Київщині, однак майже пʼять років потому вона та її адвокати Микола Гринишак та Ольга Веретільник досі борються за справедливість.
На платформі “Жінки в медіа” з’явилась інтерактивна мапа, яка відображає онлайн-атаки на журналісток
Організація "Жінки в медіа" також надає підтримку журналісткам, зокрема інформаційну та адвокаційну допомогу, безоплатні консультації з кібербезпеки, психології та юридичного захисту.
У першому кварталі 2025 року в українських онлайнових медіа зросло вживання фемінітивів – ІМІ
Медіа мають значний вплив на формування суспільної думки, і уникнення фемінітивів може створювати хибне враження, ніби певні професії або сфери доступні лише чоловікам, а жінки залишаються "невидимими".
Жінки становлять 51% у топ-керівництві українських медіа – дослідження
Медіасфера продовжує залишатися галуззю, де більшість працівників – жінки.
5 канал втретє створює еротичний календар “Без цензури”: зібрані кошти спрямують на придбання рацій для військових
Представники каналу зазначили, що календар на 2025 рік символізує єдність та спільну мрію.
У телеграм-каналах жінки становлять лише 12% серед експертів і 11% серед героїв дописів – ІМІ
Чоловіки домінують із показниками 88% і 89%
“Українська правда” оприлюднила свої принципи забезпечення гендерної рівності в контенті
Редакція пояснює, що гендерна політика є важливою частиною її відповідальності перед працівниками, партнерами та аудиторією.
У телемарафон частіше запрошують чоловіків, що відображає наявну суспільну нерівність – Єфросиніна
Це зумовлено упередженнями про те, що жінки здатні висловлюватися нібито лише на культурні чи соціальні теми.
У мережі опублікували, ймовірно, замовний дискримінаційний матеріал про журналісток “Четвертої влади”
Редакція пов'язує цю публікацію з критичним матеріалом щодо Яни Євтушок, яка керує відділом комунікації Рівненської міської ради і, за твердженнями медіа, перешкоджає їхній роботі.
RSF закликають краще захищати журналістів, які висвітлюють питання прав жінок та гендерного насильства
Попри значне збільшення уваги до тем гендерної рівності та насильства за гендерною ознакою в медіа за останні роки, журналістам, які досліджують ці питання, і досі доводиться працювати в умовах небезпеки.
ТСН видалила із сайту матеріал про “дешеву жінку” після зауважень Комісії з журналістської етики
Вживання терміну "дешева" для характеристики жінок принижує їхню гідність, зводячи їх до поведінкових ознак, які, на думку авторки, роблять їх непридатними для уваги чи поваги чоловіків.
Майже половина з досліджених онлайн-медіа використовують мову ворожнечі, сексизм та дискримінацію щодо жінок – ІМІ
Найчастіше жінок описують у сексуалізованому контексті, акцентуючи на їхньому віці, одязі та зовнішності, або ж представляють у стереотипних ролях, таких як "берегиня".
Колонки
Що робити, щоб зниклих безвісти було менше, а їхні родини мали зворотній зв’язок
Чи запровадить Україна облік та компенсації за пошкоджене або зруйноване до 2022 року житло?
Як слова впливають на вагітних: що варто і не варто говорити жінкам, які чекають на дитину
Чому переговори про припинення вогню мають включати питання свободи пересування
