Директорка проєктів RSF Луїз Аллюїн-Біше зазначила, що у 2025 році журналістам загрожують війни та цифрові ризики, і нова платформа надає швидкий доступ до інструментів самозахисту, щоб вони могли продовжувати інформувати.
Додаток можна використовувати лише з російським або білоруським номером, що ускладнює зв’язок між мешканцями окупованих територій і підконтрольною Україні територією, зокрема для журналістів.
"Репортери без кордонів" засуджують ці напади росіян на цивільні райони і вважають їх воєнним злочином.
До фінального списку 2025 року увійшли 15 журналістів, дев’ять редакцій і п’ятеро фотокореспондентів із 18 країн.
Організації наголосили на необхідності заходів, таких як просування надійних джерел у соцмережах і регулювання роботи штучного інтелекту, щоб інформаційний простір став здоровішим і краще служив свободі думки та вираження.
RSF різко засудила цю практику та назвала її новою формою залякування журналістів, що набирає масштабів у країні.
За словами RSF, оприлюднення списку є нагадуванням світові про відповідальність за переслідування журналістів і про потребу захищати тих, хто щодня інформує суспільство, часто ризикуючи власним життям.
Європейські інституції все частіше застерігають, що без рішучої реакції влади свобода слова в країні може опинитися під серйозною загрозою.
Це перше бюро RSF у Центральній та Східній Європі. Це – частина стратегії міжнародного розширення організації, що нині налічує 15 офісів у різних країнах світу.
Під час атаки двоє фоторепортерів, одягнені в шоломи та жилети з написом "Преса", перебували на відкритій місцевості. Їхній автомобіль був припаркований за кількасот метрів.
На білому мармурі викарбували імена 73 журналістів, які віддали своє життя під час виконання своїх професійних обов'язків в Палестині, Україні, Мексиці та інших країнах.
Французька прокуратура доручила розслідування Центральному управлінню з боротьби зі злочинами проти людяності та злочинами на ґрунті ненависті.
За даними RSF, українські журналісти у російських в’язницях зазнають побиттів, принижень, психологічного тиску та обмеження меддопомоги – у новому звіті організація перерахувала всіх 26 затриманих.
Утім поки не відомо, коли його звільнять.
Експерти наголошують: відсутність прозорості в онлайн-медіа дозволяє безкарно поширювати дезінформацію, а законодавчі механізми впливу на такі ресурси залишаються обмеженими.
Організації закликали міжнародні уряди та організації посилити тиск на владу Азербайджану: звільнити всіх ув’язнених журналістів, скасувати політично мотивовані обвинувачення, гарантувати базові права та припинити систематичні репресії щодо незалежних медіа.
Визнання організації небажаною означає заборону на її роботу у Російські Федерації і загрозу кримінального переслідування для людей, які з нею співпрацюють.
Пріоритетом домовленостей має стати звільнення всіх цивільних українців, військовополонених, депортованих дітей та російських політв’язнів.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.