Автори розслідування проаналізували 595 таких роликів – загалом вони зібрали понад 24 мільйони переглядів.
У Службі безпеки підтверджують, що він дійсно є їхнім співробітником, але запевняють, що його візит пов’язаний з іншою справою, яка не стосується журналістки.
Руденко вважає, що інцидент може бути пов’язаний із роботою Дарини як виконавчої директорки та діяльністю самого видання. Вона припустила, що це могло бути або частиною досудового розслідування, або спробою тиску.
Водночас Самойленко у коментарі "Детектору медіа" зазначила, що журналістка нібито сама провокувала конфлікт і не пред’явила документів. Вона назвала її дії "провокацією".
Організація підкреслює, що такі атаки несуть не лише репутаційні та психологічні наслідки для журналісток, а й створюють небезпечні прецеденти для всієї медійної сфери.
Експерти наголошують: відсутність прозорості в онлайн-медіа дозволяє безкарно поширювати дезінформацію, а законодавчі механізми впливу на такі ресурси залишаються обмеженими.
Це не перший випадок онлайн-атак на журналістку.
Загалом результати дослідження демонструють високий запит на комплексну, доступну й системну підтримку – як під час онлайн-атак, так і для посилення довготривалої стійкості.
Ще одна тривожна тенденція – те, що не всі розпізнають факт насильства. Лише 46% одразу зрозуміли, що зазнали онлайн-атаки. Інші усвідомили це пізніше або взагалі не визнали, навіть попри явні ознаки насильства.
У країнах, де платформи не мають юридичної реєстрації, якість модерації значно нижча. Хоча після 2022 року увага до України зросла, проблеми з управлінням контентом залишаються.
Попри те, що поліція відкрила кримінальне провадження за заявою Мудрої, досі невідомо, чи вдалося встановити когось із причетних до кампанії залякування.
18 липня на телеграм-каналі з’явився допис, що містив мізогінні та принизливі висловлювання на адресу Мостової, зокрема її назвали "медіа проституткою" та "старою і нікому не потрібною", додавши інші гендерно зумовлені образи.
Правозахисна організація ALQST опублікувала список із 20 людей, на яких наклали такі обмеження. Утім, зазначає, що неофіційних заборон може бути набагато більше.
За даними ЮНЕСКО, у світі зростає кількість випадків використання діпфейк-відео для тиску на журналісток, зокрема шляхом публікації маніпулятивного та дискредитуючого контенту.
На початку липня представників громадськості та друзів правозахисниці викликали до Міністерства розвідки, де їм пригрозили арештами та тиском на їхні родини, якщо вони не припинять надавати Мохаммаді допомогу чи прихисток.
Мудра стала об'єктом кампанії цькування в мережі після розслідувань про вітрову електростанцію в Карпатах.
Медійницю здивувала реакція, але деякі дописи, такі як порівняння зі шведською екоактивісткою Гретою Тунберг, її навіть розсмішили.
Екологині, науковиці, журналістки й активістські ініціативи, які виступають не проти енергетики, а проти знищення унікальної природи під її приводом, стикаються з переслідуваннями, погрозами, анонімними кампаніями дискредитації та судовими позовами. Про тиск, якого зазнають біологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, активістка Наталя Вишневська та журналістка Олена Мудра, читайте у статті ZMINA.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.