Справу розслідують за частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України — погроза або насильство щодо журналіста.
Українське радіо нагадує, що FM-мовлення дає змогу отримувати інформацію і без доступу до інтернету. В ефірі, зокрема, повідомляють про повітряні тривоги та передають інструкції відповідних служб.
Дорогою журналіст стежив за повідомленнями про рух дронів. Біля лікарні він почув, що один із них стрімко наближається. Він встиг стрибнути в заглиблення та прикрити голову руками. За мить безпілотник вибухнув за кілька метрів від нього.
Кореспондентка Ксенія Клещенко разом із колегами готувала матеріал про те, як відбувається евакуація цивільних — від виїзду команди до вивезення людей. Під час поїздки дрон атакував автомобіль.
Росія атакувала приміщення телеканалів "Ми – Україна" та "Ми – Україна+" вдень 8 вересня. У момент влучання російського ударного дрона журналісти перебували на робочих місцях, а телеканал "Ми – Україна" працював у прямому ефірі національного телемарафону "Єдині новини".
Спочатку Гнітецька припускала, що погіршення її стану пов’язане саме з димом. Однак згодом у неї з’явилися сильне запаморочення та дезорієнтація, а зір почав розпливатися.
Першу допомогу журналістці надав ветеран із позивним "Дельфін". Він наклав турнікет, зупинив кровотечу та допоміг евакуювати її до найближчої лікарні. За словами Коломиченко, на місці події не чергували бригади швидкої допомоги, тому поранених рятували військові та ветерани, які перебували на заході.
Російський дрон атакував автомобіль, який їхав попереду. Водій знімальної групи вчасно зупинив транспортний засіб після сигналу детектора безпілотників, завдяки чому працівники встигли евакуюватися.
Окрім наслідків російської агресії, ІМІ задокументував ще 13 випадків порушень свободи слова всередині країни. Йдеться про погрози журналістам, перешкоджання професійній діяльності, кібератаки, обмеження доступу до інформації, пошкодження майна, юридичний та непрямий тиск.
Вибух зупинив машину, однак броня та конструкція автомобіля витримали удар.
За даними організації, протягом останніх двох тижнів щонайменше п’ять редакцій і журналістів зіткнулися з фізичними нападами, онлайн-погрозами або кампаніями дискредитації через свою професійну діяльність.
Журналістка розповіла, що вона та її колеги зазнали контузій, а також отримали забої та подряпини, коли були змушені терміново залишати автомобіль після атаки.
НСЖУ наголошує, що атаки на медійну інфраструктуру є свідомою стратегією Росії, спрямованою на знищення незалежної журналістики. Спілка документує кожен такий злочин і передає інформацію міжнародним партнерам — Європейській та Міжнародній федераціям журналістів, а також міжнародним правозахисним і медійним організаціям — з вимогою належної реакції та притягнення Росії до відповідальності.
Журналісти були в супроводі поліції. Разом з правоохоронцям знімальна група приїхала на берегову лінію, щоб зняти наслідки російських ударів по прибережній зоні, але вже під час запису стендапу з окупованої частини Запорізької області почався обстріл.
Дрон врізався в дерево у дворі. Багато будинків залишилися без вікон внаслідок вибухової хвилі.
Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату зауважив, що медіа є цивільними об'єктами і не мають піддаватися нападам, згідно з міжнародним гуманітарним правом.
За словами журналіста, на екрані детектора з’явилося зображення місцевого вокзалу, неподалік якого перебувала команда. Після цього вони оперативно сховалися, заїхавши автомобілем під дерево, оскільки іншого укриття поблизу не було.
Сьогодні кожна редакція у прифронтових регіонах мусить висвітлювати по кілька трагедій різного масштабу вже не за рік, а на добу, тому що прилітає по кілька разів на добу.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.