Злочини проти журналістів: поліція навела цьогорічну статистику, правозахисники розказали, що з нею не так

Дата: 06 Червня 2019
A+ A- Підписатися

За п’ять місяців 2019 року слідчі підрозділи Нацполіції розпочали досудові розслідування в 77 кримінальних провадженнях за злочинами проти професійної діяльності журналістів.

Як передає кореспондент Центру прав людини ZMINA, про це повідомив сьогодні на конференції “Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення” директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко.

Він уточнив, що з усіх проваджень 58 відкрито за статтею 171 ККУ (“Перешкоджання професійній діяльності журналістів”), 14 – за статтею 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), чотири – за статтею 347-1 (“Пошкодження або умисне знищення майна журналіста”) та одне – за статтею 348-1 (“Посягання на життя журналіста”).

А за п’ять місяців до суду передано обвинувальні акти в шести кримінальних провадженнях за вісьмома кримінальними правопорушеннями зазначеної категорії, а саме за статтею 171 – чотири , за статтею 345-1 – два, за статтею 347-1 – два .

Речник МВС також повідомив, що було ухвалено рішення про закриття 63 кримінальних проваджень за журналістськими статтями, з яких 56 – за 171-ю статтею ККУ, шість – за статтею 345-1 і одне за статтею 347-1. 

“Ці рішення про закриття погоджені з органами прокуратури, оскільки самостійно поліція не може закривати справи”, – зауважив Шевченко.

Також, за його словами, наразі слідчі підпорядкованих підрозділів проводять досудові розслідування в 315 злочинах вказаної категорії, з яких за статтею 171 ККУ – 198 проваджень, за статтею 345-1 – 76, за статтею 347-1 – 14, за статтею 348-1 – три. Із вказаної кількості у скоєнні чотирьох злочинів особам повідомлено про підозру, зокрема за статтею 171 – три, за статтею 345-1 – один.

“Ми намагаємося звертати увагу слідчих на необхідність проведення активних оперативно-розшукових дій. Але правосуддя в демократичній країні не може бути швидким. До того ж швидке правосуддя в нашій крані унеможливлюють стан судової системи та нещодавні зміни до Кримінального процесуального кодексу. Адже навіть експертизи сьогодні можна робити тільки через рішення суду”, – сказав Шевченко.

Водночас адвокатка та медіаюристка громадської організації “Платформа прав людини” Людмила Опришко зауважила, що цифра в 77 проваджень каже насамперед про те, що в Україні “доволі низький рівень правової культури і перешкоди в діяльності журналістів є суттєвими”.

“Коли ми говоримо про подолання безкарності за злочини проти журналістів, то в першу чергу маємо на увазі те, що потрібно створити такий мікроклімат в нашій державі, щоб не можна було створювати перешкоди журналістам у виконанні їхніх законних професійних обов’язків. Адже журналісти відіграють значну роль у демократичній державі”, – підкреслила правозахисниця.

Вона зазначила, що, на думку правозахисників, розслідування злочинів проти журналістів перебуває не в дуже доброму стані. Адже чимало заяв про такі злочини не стає підставою для відкриття кримінальних проваджень, і часто слідчі спочатку взагалі не вносять такі заяви до єдиного реєстру досудових розслідувань, а вносять лише після оскарження їхніх дій у суді. Крім того, часто досудове слідство значно затримується

“Є граничні строки притягнення до відповідальності – три роки. І якщо справу за цей час не розслідувати та не розглянути в суді, то за нею вже не можна нікого притягнути до відповідальності”, – сказала правозахисниця.

Вона також нагадала, що наразі є низка резонансних справ, які досі перебувають на стадії розслідування і не доставлені в суди:

“Це, по-перше, вбивство Павла Шеремета. Ми не чули, щоб відбувся якісь поступ по цій справі за останній рік. Також справа журналіста “Радіо Свобода” Михайла Ткача, яку військова прокуратура розслідує вже чотири роки. Таку ефективність не можна допускати”.

Артем Шевченко у відповідь повідомив, що справа про вбивство Шеремета дуже сильно відрізняється від решти злочинів проти журналістів з погляду встановлення істини:

“Розслідування триває, але щоб мати якісь шанси, аби воно завершилося бодай оголошенням підозри, Нацполіція прийняла рішення не розповсюджувати жодної інформації про хід слідства. Аж до того, що засекретила судові ухвали, які вона бере для негласних слідчих дій. Особливо враховуючи те, що це був злочин скоєний на території України стосовно громадянина Росії”.

Алі Сафаров, юрист Інституту масової інформації, апелюючи до статистики наведеної Артемом Шевченком, зауважив, що кримінальне провадження за фактом нападу на черкаського журналіста Вадима Комарова, який наразі перебуває в комі, відкрито за статтею 115 ККУ (замах на умисне вбивство).

“Але це не журналістська стаття. І хоча за цією статтею покарання може бути жорсткішим, ніж за 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), для нас важливо, щоб визначалось у справі посягання на свободу слова. Адже коли посягається на свободу, це посягається на всіх фізичних осіб, а не на одну. На жаль, навіть на рівні начальників слідчих управлінь відбувається нерозуміння цього моменту. І це призводить до тої безкарності, про яку ми говоримо. Поки наші структури не почнуть виконувати існуюче законодавство, у нас не буде нічого працювати”, – наголосив правозахисник.

Артем Шевченко відповів, що у справі Комарова наразі немає достатніх свідчень про те, що напад на журналіста пов’язаний саме з його професійною діяльністю, і якщо такі свідчення з’являться, то злочин може бути перекваліфікований чи докваліфікований.

Як відомо, 4 травня в Черкасах жорстоко побили місцевого журналіста і відеоблогера Вадима Комарова, який писав про корупційні схеми серед місцевих чиновників. Поліція спочатку відкрила кримінальне провадження за статтею “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, проте згодом перекваліфікувала справу на “Замах на умисне вбивство”. За версією правоохоронців, журналіст ішов вулицею, коли на нього напав невідомий чоловік, який заподіяв йому тілесні ушкодження, а після цього зник з місця події. За словами медиків, журналіста вдарили молотком по голові. Це не перший напад на Комарова: у 2016 у нього стріляли на вулиці, а у 2017 побили під час зборів в одному з районів міста. Також відомо, що раніше він отримував погрози через свою журналістку діяльність.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: