Жінки є героїнями лише у 23% журналістських матеріалів – дослідження ІМІ

Кількість жінок як героїнь журналістських матеріалів, оприлюднених у першому кварталі 2023 року, становила 23%, водночас у 77% публікацій героями були чоловіки.

Про це йдеться в моніторинговому дослідженні “Гендерний баланс і війна” від Інституту масової інформації (ІМІ).

Джерело: pixabay.com

У порівнянні з попереднім кварталом відсотковий показник присутності жінок-героїнь зменшився на 10%, йдеться в дослідженні.

Таке серйозне падіння кількісного показника гендерного балансу зумовлене війною, переконані медіаексперти.

“Контент медіа переважно фокусувався на висвітленні бойових дій, інформації про військових, загиблих, серед яких жінок набагато менше, ніж чоловіків. Водночас матеріали про жінок радше підсилювали сексистські стереотипи, ніж розповідали про зростання навантаження на жінок під час війни, соціальні та гуманітарні виклики чи про жінок-військових. Усе це було практично невидимим”, – пояснили дослідники.

Дані моніторингу продемонстрували, що найбільше згадок про жінок як героїнь було на сайті ТСН – 42% загальної кількості героїнь та героїв матеріалів. Проте значну їхню частку становили новини шоубізнесу та сексистські матеріали.

Найменше жінок – героїнь матеріалів дослідники зафіксували на сайтах “РБК-Україна” (5%) та НВ (9%). Однак на цих сайтах не було сексизму чи принизливих матеріалів про жінок.

У першому кварталі 2023 року жінки як героїні публікацій найчастіше траплялися в матеріалах про:

• шоубізнес – 31,9%;
• кримінал – 20,6%);
• спорт – 11,3%;
• війну – 8,1%;
• політику та на міжнародну тематику – по 6,9%.

Матеріали про шоубізнес – це переважно були тексти, що підсилювали сексистські стереотипи, йдеться в дослідження. Лідерство в цій категорії належить ТСН.

Героїнями матеріалів кримінальної хроніки найчастіше були жінки – жертви ДТП та нещасних випадків, що підсилює традиційний стереотип “жінка – жертва”.

Траплялися поодинокі матеріали, де жінки вчиняли кримінальні, корупційні дії або ж співпрацювали з окупантами, через що були затримані правоохоронцями.

У 11,3% матеріалів жінки були героїнями спортивних новин. Здебільшого публікації стосувалися тенісистки Ангеліни Калініної та української фристайлерки лижної акробатики Анастасії Новосад.

У 8,1% матеріалів жінки також були героїнями публікацій про війну. Зазвичай жінки в цих публікаціях – потерпілі, або жертви ракетних обстрілів, або родички загиблих військових.

По 6,5% припало на згадки про жінок – героїнь матеріалів політичної та міжнародної тематики.

Під час моніторингового періоду також були згадки про героїнь у матеріалах про волонтерство, здоров’я, освіту та права людини.

Чоловіки – герої публікацій найчастіше згадувалися в матеріалах про кримінал (24,2%), у новинах міжнародної тематики (21,7%), у матеріалах про війну (16%), політику (10,8%) та спорт (10,2%).

Водночас дослідження ІМІ зафіксував у моніторинговий період, що 40% медіа мають лише часткове вживання фемінітивів. 

Журналісти забували вживати фемінітиви в матеріалах, де згадувалися посадовиці, уточнили дослідники. Наприклад, Ганну Маляр титрували як “заступника міністра оборони”, хоча є фемінітив “заступниця”.

Не було фемінітивів у матеріалах, де згадувалась Ольга Стефанішина. Редакції титрували її як “віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України”, хоча є форма “віцепрем’єрка”.

Водночас дослідження не виявило медіа, що взагалі не вживали фемінітивів.

Загалом дослідники наголосили на тому, що рік повномасштабної війни в Україні негативно вплинув на гендерний баланс в онлайн-медіа: жінки стали менш видимими, їх почали зображувати більш стереотипно й у вужчому спектрі тем. Причиною цього можна назвати те, що як мінімум половину контенту українських медіа зараз становить війна, в якій дуже мало голосів жінок, йдеться в дослідженні. 

Дослідження контенту проводилось у лютому 2023 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне.