Заступниця голови ВРУ відкликала підпис під проєктом нового Цивільного кодексу через ризики для прав жінок і дітей

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк відкликала свій підпис із картки законопроєкту нового Цивільного кодексу України (Кодексу приватного права), який викликав хвилю критики в соцмережах, зокрема через побоювання щодо можливого зниження шлюбного віку. Вона також наголосила, що не є серед авторів цього документа.

Про це Кондратюк написала на своїй фейсбук-сторінці.

Фото: Yan Dobronosov / Global Images Ukraine

За її словами, першим сигналом проблеми стала заява громадських організацій, які звернули увагу на відсутність належного публічного обговорення нового Цивільного кодексу, зокрема в частині цивільного партнерства. Після цього вона разом з Українським Жіночим Конгресом проаналізувала законопроєкт №14394 і дійшла висновку, що низка його положень потребує серйозного доопрацювання та публічного переосмислення, особливо щодо прав жінок, дітей і сімейних відносин.

Після цього Кондратюк вирішила відкликати свій підпис. Згодом його прибрали з картки законопроєкту.

Серед ключових проблем, які вона виділила, – ризик звуження прав жінок у шлюбних і сімейних відносинах та можливий відкат від уже досягнутих стандартів правового захисту. Також вона звернула увагу на потенційне послаблення гарантій захисту дівчат і неповнолітніх. Окремі норми законопроєкту, за її оцінкою, можуть не відповідати євроінтеграційним зобов’язанням України та міжнародним стандартам, зокрема Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Громадськість виявила й інші ризики.

Кондратюк пояснила, що новий Цивільний кодекс передбачає повну заміну чинного цивільного законодавства. Він регулює особисті та приватні права, питання інтелектуальної власності, а також сімейне й спадкове право. Документ складається з дев’яти томів, налічує 757 сторінок і містить 1949 статей. Законопроєкт підписали й подали до парламенту 130 народних депутатів. За словами Кондратюк, це один із наймасштабніших законодавчих документів за весь час її роботи, при цьому автори здебільшого працювали над окремими частинами кодексу.

Вона наголосила, що відсутність широкого, публічного й інклюзивного обговорення такого масштабного і суспільно чутливого документа шкодить навіть тим прогресивним нормам, які він містить. На її думку, оптимальним виходом із ситуації є відкликання законопроєкту, доопрацювання проблемних положень і проведення обов’язкового широкого громадського обговорення. Вона підкреслила, що вилучення окремих норм не відновить довіру до документа в цілому.

Кондратюк також заявила, що якість законодавства має бути важливішою за швидкість його ухвалення, а відповідність правам людини – ключовим пріоритетом у законодавчому процесі.

Тим часом правозахисні організації, – зокрема “Інсайт”, “Gender Stream”, “Точка опори ЮА” та “Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права”, “Гей-альянс Україна”, – запустили кампанію з написання листів до народних депутатів щодо нового Цивільного кодексу.

Вони зазначили, що хоча суспільний розголос змусив владу говорити про скасування норми про “шлюб у 14 років”, цього недостатньо. Законопроєкт №14394 у нинішній редакції містить інші положення, які суперечать європейським стандартам прав людини, принципам недискримінації та міжнародним зобов’язанням України. Організації наголосили, що точкові зміни не вирішують проблеми повністю і документ потребує комплексного перегляду.

Для цього активісти запропонували громадянам надсилати листи до депутатів — ініціаторів закону. Вони надали шаблон листа та контакти всіх підписантів. Окремо порадили звертатися також до приймалень своїх мажоритарних депутатів, оскільки персональні звернення виборців мають особливу вагу.

Правозахисники закликали громадян не мовчати та вимагати повного перегляду Цивільного кодексу.

Нагадаємо, що у звіті про розширення ЄС за 2025 рік зауважили, що Верховна Рада досі не просунулася в розгляді двох законопроєктів щодо інституту зареєстрованого партнерства. У парламенті лежить законопроєкт №12252 від 27 листопада 2024 року та №9103 від 13 березня 2023 року (обидва ініційовані народною депутаткою Інною Совсун).

До нещодавно ухваленої урядом Дорожньої карти з верховенства права, яка є планом реформ у межах євроінтеграції, внесено низку заходів для подолання дискримінації щодо ЛГБТІК-спільноти. Зокрема, у 2025 році мав бути розроблений та ухвалений закон, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств, особисті немайнові та майнові права й обов’язки партнерів, їхній захист. 

Читайте також: Новий Цивільний кодекс: як модернізація приватного права веде до відкату прав людини