“Залишаються, бо бояться виходити з зони комфорту”: громадська діячка Лариса Домченко розповіла про життя ромів у прифронтовому Запоріжжі

З початком повномасштабної війни значна частина жителів Запорізької області, зокрема і роми, вимушена була переїхати до обласного центру. Наразі багато ромських родин і досі залишається у прифронтовому місті. Частина з цих людей не хоче їхати далі, оскільки побоюється стикнутися з неприйняттям та дискримінацією, інші ж чекають на звільнення їхніх населених пунктів та завершення війни. 

Про це розповіла співзасновниця запорізького ромського центру “Лачо Дром” Лариса Домченко на конференції “Захист прав ромських жінок під час війни в Україні”, яку організував Ромський жіночий фонд “Чіріклі”. 

Лариса Домченко з ромськими родинами-ВПО. Фото: “Лачо Дром”

“Поки європейські донори розробляли план, як підтримати наше місто, фонд “Чіріклі” став першим, хто надав нам гуманітарну допомогу. Запоріжжя постійно потерпало від обстрілів, майже всі села та міста поблизу потрапили під окупацію, тому звідти виїхало дуже багато ромів, які першочергово потребували саме гуманітарної допомоги, ліків та засобів гігієни”, – розповіла вона.

За словами Домченко, значна кількість ромів, які виїжджали з окупації – це багатодітні родини, у яких понад пʼятеро дітей.

Розуміючи, що ромським родинам, які залишаються у місті, потрібно якось заробляти на життя, центр “Лачо Дром” реалізував проєкт “Швидкі професії”, у межах якого ромські жінки-ВПО опанували нову професію за короткий термін.

“Ми розуміли, що такий проєкт дуже потрібен, бо жінки просто не знали як прогодувати свою сімʼю. Однак дуже гостро стояло питання того, а що ж робити з дітьми, поки їхні матері навчатимуться. І завдяки тому, що “Український жіночий фонд” підтримав нас, ми змогли відкрити дошкільний центр, де можна було залишити дітей з вчителькою”, – поділилася вона.

За той період, поки тривав проєкт, ромські діти вже вивчили алфавіт та навчилися читати по складах.

“Сьогодні Запоріжжя у дуже складному становищі. Ми не знаємо до чого готуватися і що буде завтра. Роми, які приїхали сюди, тут і залишилися. Їх дуже багато. І таким багатодітним сімʼям дуже складно вийти з зони комфорту та їхати далі, оскільки за кордоном – інші порядки, інші правила життя. Їхня домівка – це Україна, тому вони залишаються у Запоріжжі, ближче до своїх рідних міст та сіл, сподіваючись на деокупацію”, – підсумувала Лариса Домченко.

Нагадаємо, що наразі ромські багатодітні родини, а також ромські жінки, які самостійно виховують дітей, зіштовхнулися з багатьма труднощами, серед яких – обмежений доступ до офлайн-освіти та відсутність гаджетів.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини Ірина Суслова каже, що органи державної влади та міжнародні донори мають підтримувати розробку державних програм, спрямованих на розвиток та навчання ромських дітей, а також покращувати Ромську стратегію задля того, щоб спробувати забезпечити дітям доступ, як мінімум, до онлайн-освіти. 

Читайте також: Соціальна ізоляція, ігнорування потреб та множинна дискримінація: з чим стикаються українські роми, рятуючись від війни