Закони “Про розвідку” та “Про електронні комунікації” порушують право на приватність – Freedom House
Рейтинг України у сфері цифрових свобод – 2021 опустився з 4 до 3 балів через запровадження новими законами “Про електронні комунікації” та “Про розвідку” заходів, які надають органам влади право на доступ до інформації з електронних інформаційних систем до отримання рішення суду.
Про це йдеться у звіті “Свобода в мережі” від міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка щороку оцінює рівень свободи інтернету в країнах світу.
Джерело: pixabay.comРаніше провайдери послуг не були зобов’язані без рішення суду сприяти органам влади моніторити інформацію, що передають або зберігають користувачі їхніх послуг. Завдяки вказаним законам влада отримала можливість обходити рішення суду.
Закон “Про електронні комунікації”, що був ухвалений у грудні 2020 року і набрав чинності в січні 2021 року, зобов’язує постачальників електронних комунікаційних послуг зберігати “персональні дані користувачів, у тому числі зміст інформації, що передається їхніми мережами, дані про місце перебування особи та маршрути передачі інформації”. Ці дані можуть передаватися органам влади лише в разі порушення законодавства та на вимогу слідчого судді або суду. Цим законом також передбачено, що електронні комунікаційні послуги повинні забезпечувати органам влади технічну можливість доступу до інформації; водночас органам влади надано право автономного доступу до електронних комунікаційних мереж для зняття такої інформації.
У жовтні минулого року набув чинності новий Закон “Про розвідку”, який також надав право розвідувальним органам знімати інформацію з електронних інформаційних систем на умовах автономного доступу. Відповідно до цього документа зняття інформації може розпочатися за 72 години до отримання рішення суду. До того ж ухвала суду як про надання дозволу на проведення розвідувального заходу, так і про відмову в наданні такого дозволу не підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Експерти неодноразово заявляли, що цей закон був ухвалений без належних консультацій з громадськістю, порушує низку норм Конституції України та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
З вересня 2020 року на розгляді парламенту перебуває пакет документів про внесення змін до законодавства, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення дотримання санкційного режиму – законопроєкти №4002, 4003, 4004. Вони надають органам влади право на доступ до інформації у смартфоні чи на персональному комп’ютері без рішення суду та зобов’язують інтернет-провайдерів встановлювати за власний кошт технічні засоби для зняття інформації з електронних інформаційних мереж.
Водночас законопроєкт 3196-д – про зміни до Закону “Про Службу безпеки України”, що був ухвалений у першому читанні в лютому 2021 року, – розширює повноваження СБУ, надаючи відомству право на доступ у позасудовому порядку до персональних даних громадян та інформації, знятої з телекомунікаційних мереж на визначених СБУ умовах.
Відповідно до статті 39 Закону “Про телекомунікації”, який зберігатиме чинність до січня 2022 року, коли його має замінити Закон “Про електронні телекомунікації”, оператори телекомунікацій зобов’язані власним коштом встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах спеціальні технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів.
Інформація щодо того, в якому обсязі виконуються ці положення, відсутня, уточнюється у звіті.
Нагадаємо, що, згідно з рейтингом “Свобода слова в мережі – 2021” від міжнародної правозахисної організації Freedom House, найбільш захищені права користувачів Ісландії, найменше – в Китаї. Україну експерти назвали “частково вільною”, помістивши її на 26-те місце в рейтингу серед 100 країн дослідження.
Раніше ZMINA повідомляла про те, в Україні у 2020–2021 роках найчастіше порушувалися такі цифрові права людини, як право на свободу вираження поглядів у цифровому середовищі та право на приватне життя і захист даних.
