Експерти розповіли, які цифрові права людини в Україні порушувалися найчастіше
За квітень 2020 – серпень 2021 року зафіксовано 335 порушень цифрових прав індивідуального характеру, з них 304 – це порушення права на свободу вираження поглядів у цифровому середовищі та 31 факт порушення права на приватне життя і захист даних.
Про це йдеться в аналітичному звіті “Порушення цифрових прав людини”, складеному експертами ГО “Платформа прав людини” за результатами відповідного моніторингу у 2019–2021 роках.
Джерело: pixabay.comЗа результатами аналізу, типовими порушеннями права на свободу вираження поглядів є:
- погрози, напади та цькування в інтернеті, тиск на журналістів;
- ухвалення судових рішень про застосування таких способів правового захисту, як спростування та видалення (або про заборону поширення, блокування тощо) спірних відомостей, без обґрунтування необхідності в цьому та без необхідного правового підґрунтя для застосування зазначених способів правового захисту або всупереч вимогам закону, зокрема покладення обов’язку видалення з вебресурсу достовірної інформації;
- неналежне розмежування фактів та оцінних суджень;
- надто широке тлумачення принципу презумпції невинуватості, використання її як інструменту обмеження права на свободу вираження;
- покладення обов’язку оприлюднити спростування, зміст тексту якого суперечить суті зазначеного способу правового захисту;
- зловживання процедурою встановлення фактів, що мають юридичне значення, для визнання недостовірною та спростування спірної інформації;
- злами сайтів та/або спотворення текстів публікацій чи поширення на них недостовірної інформації;
- інші порушення.
Кількість порушень за квітень 2020 – серпень 2021 рр. Джерело: скриншот звітуЗгідно з дослідженням, у середині минулого року серед порушень цифрових прав індивідуального характеру, зокрема права на свободу вираження поглядів в інтернеті, найпоширенішими були пов’язані з притягненням до адміністративної відповідальності за поширювання неправдивих чуток стосовно коронавірусної хвороби. Однак з осені 2020-го кількість таких справ почала стрімко знижуватись, і наразі зазначені правопорушення практично не фіксуються.
Щодо порушення права на приватне життя та захист даних індивідуального характеру, вони стосувалися переважно питань:
- неналежного дотримання вимог законодавства України під час збору та оброблення персональних даних особи;
- продажу державних баз персональних даних чи інформації з них;
- витоку, викрадення персональних даних, розкриття персональних даних через необачність, інше їхнє незаконне поширення;
- оприлюднення інформації, що містить персональні дані та інші відомості приватного характеру, без згоди особи;
- відмови у видаленні незаконно поширених персональних даних тощо.
Нагадаємо, що, згідно з рейтингом “Свобода слова в мережі – 2021” від міжнародної правозахисної організації Freedom House, найбільш захищені права користувачів Ісландії, найменше – в Китаї. Україну експерти назвали “частково вільною”, помістивши її на 26-те місце в рейтингу серед 100 країн дослідження.
