Законопроєкт про перехідний період в ОРДЛО надійшов до Венеційської комісії

Дата: 11 Липня 2021
A+ A- Підписатися

Україна направила урядовий законопроєкт про перехідний період на тимчасово окупованих територіях України до Європейської комісії “За демократію через право” (Венеційської комісії) для отримання експертного висновку. Комісія вже повідомила, що отримала документ від української сторони.

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

Олексій Резніков

“У середу, 7 липня, Комісія отримала наш запит, про що і повідомила на своєму сайті. Очікується, що експерти підготують проєкт висновку, який буде затверджений на наступній пленарній сесії Венеційської комісії у жовтні 2021 року. Наш законопроєкт є першим із пакету законодавчих ініціатив, які мають на меті забезпечити деокупацію та безпечну реінтеграцію тимчасово окупованих територій України та наших громадян, які наразі вимушено проживають в тимчасовій окупації», – зазначив віцепрем‘єр-міністр України Олексій Резніков.

Законопроєкт дозволить визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, деокупації тимчасово окупованих територій, включаючи питання демілітаризації та роззброєння, розв’язання гуманітарних проблем, відновлення правосуддя та пропонує розподілення регулювання на конфліктний та постконфліктний періоди.

Окрім цього у законопроєкт внесено й наступні пункти:

1) запровадження елементів перехідної юстиції;

2) окреслено засади відновлення правосуддя на деокупованих територіях;

3) встановлення інститут конвалідації правочинів;

4) створення передумов для формування кадрових резервів державних службовців та поліцейських для роботи на деокупованих територіях;

5) визначення особливості монетарної політики під час перехідного періоду.

У проєкті нового закону також передбачено втрату чинності низки законів та постанов, що стосуються статусу тимчасово окупованих територій, а також щодо Автономної Республіки Крим напередодні здобуття незалежності України та у перші роки після цього, які вже реалізовані.

Також законопроєктом пропонується визначення термінології, яка має бути єдиною для всього законодавства та пропонується принципово нове визначення держави-агресора, держави-окупанта, і цей статус на рівні закону закріплюється за Російською Федерацією.

Нагадаємо, друга версія законопроєкту зберегла низку позитивних змін, які передбачались і попередньою редакцією. Зокрема, це запровадження адміністративної процедури встановлення фактів народження і смерті для мешканців тимчасово окупованих територій як у Донецькій та Луганській областях, так і в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі; визначення гарантій пенсійного забезпечення мешканців окупованих територій без прив’язування до отримання ними довідки про взяття на облік ВПО; скасування дозвільної системи перетину лінії розмежування та інші. 

Водночас детальний аналіз другої версії законопроєкту, який провели експерти коаліції, свідчить про необхідність доопрацювання тексту із залученням експертів національних та міжнародних організацій, профільних органів державної влади. 

На думку правозахисних організацій, проєкт закону містить доволі контроверсійні положення, частина з яких може погіршити ситуацію з реалізацією прав та свобод осіб, які постраждали від конфлікту, у порівнянні з наявною ситуацією. До таких питань можна зарахувати пропозицію авторів законопроєкту визнати такими, що втратили чинність, низку законодавчих актів, які стосуються статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також Закон України “Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Визнання нечинним, зокрема, цього закону без ухвалення законопроєкту на заміну може призвести до суттєвих негативних наслідків. 

Також, на думку правозахисників, законопроєкт передбачає суттєве розширення повноважень президента України в неконституційний спосіб. Крім цього, потребують уточнення, перегляду і суттєвого доопрацювання нові поняття, які вводяться законопроєктом, для непорушення принципу правової визначеності й недопущення неправильного трактування і правозастосування. 

Фотографія обкладинки: Офіс президента України

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter