Законопроєкт про Омбудсмана містить ризики політизації конфліктів у сфері прав людини – УНЦПД

Законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (№13181) посилює повноваження інституції, вдосконалює механізми реагування на порушення. Водночас деякі норми містять ризики політизації окремих конфліктів у сфері прав людини.

Таких висновків дійшли експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД).

Будівля Офісу Омбудсмана. Фото: Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Проєкт закону “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” має оновити застарілий закон, який був ухвалений 1997 року. Нову редакцію парламент підтримав у першому читанні 26 травня 2026 року. Основна мета документа – привести діяльність інституції Омбудсмана до міжнародних стандартів, зокрема, Паризьких принципів ООН і європейських підходів до функціонування національних правозахисних інституцій.

Законопроєкт фактично є найбільш масштабною реформою інституту Уповноваженого з моменту ухвалення відповідного закону 1997 року, зазначають у УНЦПД:

“Передбачається посилення інституційної незалежності Омбудсмана, розширення контрольних та моніторингових повноважень, удосконалення механізмів реагування на порушення прав людини, а також розвиток регіональної мережі представників”.

Експерти визначили переваги документа та можливі ризики, закладені в деяких нормах нової редакції. Зокрема, позитивним є наближення української моделі захисту прав людини до стандартів ЄС та Ради Європи.  Під час перемови про вступ України одним із ключових критеріїв оцінки верховенства права є ефективність та незалежність національних правозахисних інституцій.

Також законопроєкт розширює можливості Омбудсмана щодо моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях, документування порушень прав людини, захисту прав внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, дітей та громадян України за кордоном.

“Посилення інституційної спроможності Омбудсмана може створити додаткові можливості для співпраці громадського сектору з Офісом Уповноваженого у сфері моніторингу прав людини, підготовки альтернативних звітів, документування порушень та адвокації законодавчих змін”, – звертають увагу в УНЦПД.

Водночас експерти вказують на ризик, які потрібно врахувати час підготовки законопроєкту до другого читання. Наприклад, йдеться про суттєве розширення інструментів парламентського контролю, якими зможе користуватися Омбудсман.

“Серед них – право ініціювати створення тимчасових спеціальних або тимчасових слідчих комісій Верховної Ради з питань, пов’язаних із порушеннями прав людини. Така норма може створювати ризики політизації окремих конфліктів у сфері прав людини та підвищувати рівень політичного тиску навколо окремих суспільно важливих питань”, – зауважують у Центрі.

Також розширяться можливості реагування на невиконання вимог Омбудсмана та його представників. За відсутності чітко визначених меж взаємодії з недержавним сектором це може призвести до додаткового адміністративного навантаження на громадські організації та благодійні фонди.

“Законопроєкт не містить положень, які б запроваджували державний контроль за діяльністю громадських об’єднань, обмежували свободу об’єднання чи встановлювали додаткові процедури державного нагляду за організаціями громадянського суспільства”, – додають в УНЦПД.

Експерти дійшли звертають увагу, що до другого читання варто уточнити окремі положення щодо меж взаємодії Уповноваженого з громадськими об’єднаннями та іншими недержавними інституціями, щоб мінімізувати ризики непропорційного втручання в їхню діяльність.

Раніше ZMINA писала, що законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відповідає зобов’язанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю Омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання. 

Також процедура висування кандидатів на посаду Уповноваженого не повністю відповідає міжнародним принципам і стандартам, зокрема Паризьким принципам ООН, звернула увагу голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час експертного обговорення, організованого 17 грудня 2025 року спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.