Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про посилення інституції Омбудсмана

Верховна Рада 26 травня ухвалила в першому читанні євроінтеграційний законопроєкт про посилення інституційної незалежності та розширення мандата Омбудсмана (№ 13181). Оновлену редакцію закону підтримали 256 народних депутатів.

Пленарне засідання транслювалося на телеканалі “Рада”, передає ZMINA.

Скриншот трансляції пленарного засідання Верховної Ради 26 травня 2026 року

Законопроєкт має оновити застарілий закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який був ухвалений 1997 року. Відповідне законодавство є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. 

Законопроєкт № 13181 тривалий час розробляла робоча група на базі консультативної ради Уповноваженого ВР з прав людини. З квітня 2024 року секретаріат Уповноваженого разом з народними депутатами доопрацьовував текст.

“Законопроєктом № 13181 пропонується фактично перезавантажити наявний механізм функціонування інституту Омбудсмана. Ключовим викликом є належне здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина”, – зазначила заступниця голови Комітету ВР з питань прав людини Неллі Яковлєва.

Народна депутатка наголосила, що під час війни порушення прав людини відбуваються системно, тому в умовах євроінтеграційних процесів важливо надати інституції Уповноваженого можливості й механізми для реагування на порушення прав людини. 

“Незважаючи на наявність значної кількості зауважень до законопроєкту, комітет розуміє необхідність оновлення і реформування базового законопроєкту й інституції. Вважаємо, що зауваження до проєкту закону можуть бути виправлені під час підготовки документа до другого читання”, – зазначила Яковлєва.

Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглядав законопроєкт і дійшов висновку, що документ не суперечить зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, але потребує доопрацювання з урахуванням наведених зауважень, сказала голова комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе: 

“Потрібно забезпечити дотримання принципу плюралізму і відкритості на етапі призначення Омбудсмана, а цей законопроєкт цього не передбачає, тому треба його доопрацьовувати”.

Інше критичне зауваження комітету полягає в тому, що законопроєкт передбачає можливість звернення Омбудсмана до різних організацій, хоча має йтися виключно про надавачів публічних послуг – державних і приватних. Також важливо уникнути дублювання функцій Уповноваженого ВР з прав людини та військового омбудсмана, зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Нова редакція Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, за оцінками експерток Центру прав людини ZMINA, містить низку позитивних норм: 

• зниження вікового цензу для кандидатів на посаду Омбудсмана із 40 до 35 років;
• впровадження процедури призначення на посаду з чітким визначенням строків та перелік документів, які подає кандидат на посаду;
• право сприяти документуванню воєнних злочинів та грубих порушень прав людини;
• сприяння поверненню громадян України з території держави-агресора та виїзду їх з тимчасово окупованої території;
• можливість звернення до парламенту з пропозицією створення тимчасової слідчої або спеціальної комісії;
• моніторинг дотримання прав і свобод людини.

Проте є й низка зауважень. Зокрема, зберігається непрозора та неінклюзивна процедура обрання та призначення на посаду Уповноваженого, що не відповідає міжнародним стандартам і принципам (Паризькі принципи ООН та Венеційські принципи Ради Європи). Також не передбачено участі громадськості: право пропонувати кандидатуру Уповноваженого мають лише голова Верховної Ради або не менш ніж одна четверта народних депутатів з конституційного складу.

Нагадаємо, раніше ZMINA писала, що законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відповідає зобов’язанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю Омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання. Про це йдеться в аналізі проєкту закону, який провели аналітики Центру прав людини ZMINA.

Також процедура висування кандидатів на посаду Уповноваженого не повністю відповідає міжнародним принципам і стандартам, зокрема Паризьким принципам ООН, звернула увагу голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час експертного обговорення, організованого 17 грудня 2025 року спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.