Законопроєкт про дозвіл нацгвардійцям застосовувати вогнепальну зброю під час заворушень зняли з розгляду Ради

З розгляду Верховної Ради зняли законопроєкт № 10311, що в разі ухвалення мав запровадити жорсткі обмеження громадянських свобод під час масових заворушень. 

Про це розповіла нардепка Ірина Геращенко. 

Фото: МВС

Документ очікував другого читання з травня минулого року. 

Авторами стала група нардепів, частина з яких відома сумнівною законотворчістю, наприклад пропонували жорсткіше карати за образу силовиків, намагалися врятувати сотні корупціонерів від покарання та просувають ідею створення “єдиної системи відеомоніторингу публічної безпеки”. 

Критики законопроєкту, зокрема експерти Центру протидії корупції, називали небезпечними такі його норми: 

• про надання НГУ права на використання вогнепальної зброї, які не мають чітко окреслених меж і можуть призвести до надмірного застосування сили та порушення прав людини; 
• про попередження під час мітингів через табло чи гучномовці щодо застосування примусу, що може бути не досить ефективним у шумних або хаотичних умовах масових заходів; 
• про право для Нацгвардії застосовувати гумові та пластикові кийки, сльозогінний газ, а також електрошокери контактної та контактно-дистанційної дії; 
• про дозвіл Нацгвардії маркувати порушників під час масових заворушень, наприклад фарбою; 
• про право НГУ застосовувати безпілотники без чітко прописаних меж такого застосування в законі.

Водночас посадовці МВС після обурення громадськості випустили роз’яснення, в якому відкинули всі закиди.

Міністерство переконувало, що законопроєкт лише має зібрати в одному документі норми, якими послуговуються під час роботи нацгвардійці. Нині НГУ регулює діяльність Законом України “Про Національну поліцію”, постановою уряду “Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань”, бойовим статутом Сухопутних військ ЗСУ та іншими інструкціями та наказами. 

Фото: Нацгвардія

Урядовці нагадували, що гвардійці й так могли застосовувати гумові кийки, електрошокери та засоби примусового зупинення авто. Водночас далі в тексті публікації йшлось, що новий закон потрібен для того, щоб “гвардійці мали законні інструменти” для роботи. 

МВС публічно не коментувало знаття з розгляду законопроєкту. 

Нагадаємо, нацгвардійців досі не зобов’язали носити персональні жетони з номерами. Обговорення цього триває з 2017 року, а причиною є ситуація після Євромайдану, коли було неможливо ідентифікувати співробітників міліції, які били активістів.

Відколи Нацгвардія перейшла під управління МВС, правозахисники неодноразово критикували цей крок. Як зазначав експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов, після самого приєднання виникла низка ініціатив колишнього очільника МВС Арсена Авакова, які в разі успішної реалізації призвели б до створення поліцейської держави.

Один із запропонованих ним законопроєктів мав надати нацгвардійцям повноваження затримувати цивільних правопорушників, складати протоколи, проводити особисті огляди та здійснювати інші невластиві військовим функції, а другий – дозволити використовувати важке озброєння поза військовими діями.  

У серпні 2019-го президент Володимир Зеленський подавав до парламенту як невідкладний законопроєкт, який мав вивести Національну гвардію зі структури Міністерства внутрішніх справ та підпорядкувати собі. Однак до голосування в Раді документ не дійшов.