За час повномасштабного вторгнення Facebook, Twitter та Instagram значно українізувалися – дослідження

За чотири місяці повномасштабного вторгнення Facebook, Twitter та Instagram відчутно українізувалися, натомість YouTube і TikTok і надалі залишаються русифікованими.

Про це свідчать результати аналізу соціальних мереж, який провів Центр контент-аналізу в червні 2022 року.

Фото з відкритих джерел

Для аналізу були зібрані дописи з найпопулярніших в Україні соцмереж – Facebook, Twitter, Instagram, YouTube, TikTok. А також із заборонених, але досі використовуваних на деяких територіях російських платформ VK та OK.

Підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Йдеться про такі лексеми, як крок / шаг, червень / июнь, цукор / сахар, гарбуз / тыква, лікарня / больница.

Лексеми добиралися з різних аспектів людського життя – харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я тощо.

Всього зібрано і проаналізовано 866 тисяч дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 5 червня до 5 липня 2022 року користувачами, що вказали в профілі Україну своїм місцем перебування.

Аналогічне дослідження з ідентичним набором лексем уперше було проведене Центром контент-аналізу в жовтні 2020 року. 

“Два роки тому простір соціальних мереж залишався територією майже тотального домінування російської мови. У соціальних мережах державною мовою тоді робився лише кожен шостий допис”, – зазначають дослідники.

На четвертому місяці війни російська мова втратила домінантне становище в українському сегменті соціальних мереж. Але якщо розглядати найпоширеніші платформи разом, то вона ще помітно переважає (37% постів українською мовою проти 63% російською).

Ключові соцмережі Facebook, Twitter та Instagram показали, у порівнянні з осінню 2020 року, суттєву українізацію користувачів. Певною мірою це пов’язане з набуттям чинності в січні 2021 року норми закону про обслуговування клієнтів українською мовою, внаслідок чого більшість організацій, що надають послуги, перейшли на державну мову ведення своїх сторінок. 

Разом з тим поточне дослідження показало, що з-поміж приватних акаунтів частка дописів українською мовою (45%) зросла навіть більше, ніж серед спільнот та груп з інтересів.

“Логічно припустити, що українізація простору соціальних мереж була не тільки зумовлена законодавчо, але й стала наслідком мовного вибору (самовизначення) користувачів“, – зазначають дослідники.

Водночас дослідження показало, що на противагу Facebook, Twitter та Instagram російська мова дотепер домінує в інших популярних в Україні соціальних мережах. Напрочуд малою лишається частка контенту українською мовою YouTube (5%), що пов’язане, найімовірніше, з алгоритмами монетизації.

Аналогічну тенденцію показав і TikTok – середовище спілкування дітей, підлітків і молоді. Частка матеріалів державною мовою тут залишилася на довоєнному рівні.

Російські платформи “ВКонтакте” та” Одноклассники”, що з 2017 року заборонено в Україні, ще п’ять років тому перестали бути майданчиком для офіційної комунікації. А після 24 лютого, вочевидь, втратили й значну частину користувачів, які досі використовували її.

Як зазначають дослідники, це фактично перетворило російські соціальні мережі на середовище спілкування осіб, здебільшого індиферентних до суспільно-політичних питань або відвертих прихильників Росії.

Що стосується регіонального виміру, то в порівнянні з 2020 роком спостерігається помітна українізація користувачів західних областей України. Тоді як найбільш русифікованим регіоном (поряд з Донбасом та Кримом) виступає Одещина, де лише кожен четвертий допис у соціальних мережах пишеться українською мовою.

Частка постів українською мовою на Донеччині та Луганщині в червні була мінімальною, ймовірно, з двох причин – окупація й вимушене переселення більшості мешканців до інших областей України.

Нагадаємо, що із 16 липня за порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Водночас штрафи можуть бути оскаржені в суді.

Крім цього, 16 липня в Україні набрала чинності нова частина окремої статті закону про мову. Відповідно до неї інтернет-ресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою, а також повідомляти державною мовою суспільно важливу інформацію.