З полону вдалося повернути донеччанку, яку бойовики за знайдені в неї ліки тримали за ґратами п’ять років

Дата: 08 Листопада 2022
A+ A- Підписатися

Під час так званого “жіночого обміну” додому з російського полону вдалося повернути 108 українок, серед яких була Наталія Зеленіна. Жінку з 2017 року тримали в полоні бойовики так званої “ДНР”, а її внесення до списків обміну вимагали судді ЄСПЛ. 

Із Зеленіною після полону поспілкувалося Громадське.

Наталя Зеленіна – наркозалежна та ВІЛ-позитивна донеччанка, яка після 2014-го часто їздила до Вінниці, де отримувала замісну підтримувальну терапію. Жінка була змушена інколи повертатися до окупованого Донецька, де жила її хвора мати.

5 листопада 2017 року на КПВВ “Оленівка” бойовики затримали Зеленіну, а під час огляду речей знайшли пігулки бупренорфіну, який вона легально отримала в наркодиспансері. 

Мене вивели з автобуса з моїми речами на огляд, чи є там заборонені предмети, обшукали й арештували. Здавалося, що на мене вже чекали: там були поняті, слідчий, представники “МДБ”. У мене й раніше було відчуття, неначе за мною стежать. Але я спокійно ставилася до цього: знала, що замісну терапію приймаю законно, додаткових наркотиків не вживала. “Нехай ходять, дивляться”, – думала я тоді”, – пригадує вона про події того листопадового дня в розмові з журналісткою Громадського. 

Одразу після арешту Зеленіній не надали медичної допомоги, якої потребують наркозалежні, що різко припиняють приймати терапію. У жінки відібрали пігулки та почали звинувачувати в розповсюдженні наркотиків. Зеленіна каже, що документи, які підтверджували її право мати ліки із собою, бойовиків не цікавили. 

В ув’язненні в жінки формально був захисник, однак інколи він не встигав на допити, а тому їх проводили без нього. Під час цього Зеленіна відчувала біль, що був спричинений синдромом скасування бупренорфіну.

“Мій стан був такий… Я іноді прилягала в слідчого в кабінеті на стіл і запитувала: “Про що ви зараз зі мною можете говорити?” Я адекватно не розуміла суті запитань. Могла відповісти “Так” і таким чином підписати собі звинувачення”, – каже жінка. 

Матері жінки вдалося домогтися, щоб доньці дозволили вживати знеболювальні, антидепресанти й таблетки для нормалізації сну, а згодом – антиретровірусну терапію. 

У грудні 2019-го Зеленіну “суд” відправив на 11 років за розповсюдження наркотиків та “за злочин проти моральності й народу “республіки” за ґрати до Сніжнянської колонії №127. Попри стан здоров’я полонену змушували інколи без вихідних тяжко працювати, наприклад розносити гній на город або розвантажувати автівки. 

Також її цькували через наркозалежність. 

Декілька років тому ZMINA повідомляла, що ЄСПЛ вимагав від України внести до списку на обмін Зеленіну. Відмовлялися робити це бойовики так званої “ДНР”, аргументуючи свою позицію тим, що донеччанка нібито скоїла кримінальний злочин. 

З початком повномасштабного вторгнення надія на обмін стала ще меншою, а ставлення бойовиків, за словами колишньої ув’язненої, стало гіршим. 

Нам щодня говорили, що ми не потрібні Україні. Ба більше, з війною зараз не до нас, не до “єрунди” – це так вони нас називали”, – пригадує Зеленіна.

17 жовтня 2022 року донеччанка опинилася на підконтрольній українському уряду території. 

Коли ми приїхали до Києва, я стояла на містку, дивилася на небо і казала дівчатам: “Ті ж зорі, ті ж хмари, те ж небо. Тільки воно зовсім не таке”. Не таке чорне, зорі яскравіші й повітря інше…” – розповідає вона. 

Нагадаємо, що нещодавно з полону звільнили 19 українських прикордонників. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: