З лютого 2022 року до російської армії могли залучити щонайменше 27 тисяч іноземців із більш ніж 130 країн – правозахисники
Росія після масових втрат на фронті у 2022 році змінила підхід до поповнення армії та почала активно залучати іноземних громадян до участі у війні проти України. За оцінками української влади, з лютого 2022 року до російської армії могли бути залучені щонайменше 27 тисяч іноземців із більш ніж 130 країн. У багатьох випадках їх відправляли на фронт уже через кілька тижнів після підписання контрактів – на найбільш небезпечні ділянки бойових дій.
Про це йдеться у спільному звіті, підготовленому Міжнародною федерацією за права людини (FIDH), Truth Hounds (TH) та Казахстанським міжнародним бюро з прав людини та верховенства права (КМБПЛ).
Фото: AFPТак, після початку повномасштабного вторгнення російське керівництво опинилося перед вибором: проводити нову масову мобілізацію, яка вже викликала значний відтік населення з країни, або шукати інші джерела поповнення армії. У результаті Росія поєднала тактику інтенсивних штурмових атак із масштабним рекрутингом іноземців із соціально та економічно вразливих груп.
За даними дослідників, до російської армії могли приєднатися понад 10 тисяч громадян Центральної Азії, близько 1 800 – Південної Азії, від 1 700 до 4 000 – з Африки та до 8 000 – з Латинської Америки. Реальні показники можуть бути вищими. За період із вересня 2025 року по лютий 2026 року кількість іноземних бійців, за оцінками, зросла більш ніж на 30%. Українська розвідка також фіксує плани Росії залучити ще 18 500 іноземців до кінця 2026 року.
Така динаміка, як зазначається у звіті, відображає зміну підходу Росії до формування армії: від добровольців із військовим досвідом – до системного вербування людей із вразливих економічних і соціальних груп.
Після 2023 року Росія внесла зміни до законодавства, які спростили іноземцям вступ до армії. Зокрема, зменшили вимоги до віку, знання мови та умов проживання. Також запровадили спрощене отримання громадянства в обмін на військову службу та фінансові стимули для новобранців і посередників.
Паралельно, за даними правозахисників, зросли випадки тиску на мігрантів у Росії. Людям пропонували підписати контракт як альтернативу депортації або кримінальному переслідуванню. Фіксували також вилучення документів, побиття та інші форми примусу.
Рекрутинг відбувався і за межами Росії – через соціальні мережі, онлайн-платформи та приватних посередників. Частині людей обіцяли цивільну роботу або небойові посади, однак після прибуття їх відправляли у військові частини. За даними опитаних військовополонених, більшість із них не отримували повної інформації про умови служби.
Після короткої підготовки іноземців часто залучали до штурмових операцій із високим рівнем втрат. Українська сторона оцінює, що щонайменше 3 388 іноземних бійців загинули.
Автори звіту вважають, що частина російських практик має ознаки торгівлі людьми: людей вербують через обман або примус і використовують у небезпечних бойових завданнях. Показово, що ця система діє за участі державних структур і має організований характер.
У звіті містяться рекомендації для різних сторін. Країнам походження радять розслідувати випадки вербування, посилити законодавство щодо протидії торгівлі людьми, інформувати громадян про ризики та ліквідовувати рекрутингові мережі.
Україні – забезпечувати належний правовий захист іноземних військовополонених і перевіряти випадки можливої торгівлі людьми.
Міжнародні організації просять посилити тиск на Росію, координувати розслідування та визнавати ці практики як потенційні форми експлуатації.
ЄС пропонують активніше протидіяти онлайн-рекрутингу та посилити контроль за платформами, де розміщують відповідні оголошення.
ООН та іншим міжнародним інституціям вказують на доцільність оновити підходи до визначення найманства та враховувати сучасні форми вербування, які можуть містити елементи примусу.
Автори звіту підсумовують, що чинні міжнародні механізми не повністю охоплюють сучасні практики військового рекрутингу, які поєднують державну участь, економічний тиск і ознаки торгівлі людьми.
Звіт базується на свідченнях військовополонених, інтерв’ю з експертами та аналізі відкритих джерел. У ньому також розглядається правовий статус іноземних бійців і відповідальність держав, причетних до їх рекрутингу, зокрема країн походження та посередників.
Нагадаємо, що Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні при Раді ООН з прав людини дослідила порушення прав людини, пов’язані з війною Росії проти України. Експерти дійшли висновку, що російська влада вербувала іноземців до армії через обман або під тиском і відправляла їх на фронт. Також вони зафіксували системне насильство з боку командирів щодо російських солдатів.
Комісія дослідила історії громадян 17 країн, яких російська влада залучила до війни проти України – добровільно, через обман або під тиском. Серед них були чоловіки з Азербайджану, Білорусі, Бразилії, Куби, Єгипту, Гани, Індії, Іраку, Казахстану, Кенії, Непалу, Сомалі, Шрі-Ланки, Таджикистану, Туреччини та Ємену.
Дослідники зібрали свідчення самих чоловіків або їхніх родичів. За їхніми словами, російські посадовці або цивільні вербувальники пропонували їм вступити до армії. Більшість цих людей не мала військового досвіду і не розуміла російської мови.
