Єврокомісія вважає, що Україна виконала чотири із семи критеріїв кандидата на вступ до ЄС – ЗМІ
Європейська комісія вважає повністю виконаними чотири із семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Водночас інші три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.
Про це йдеться у звіті щодо України – внутрішній документ Єврокомісії, що опинився в розпорядженні Радіо Свобода.
Єврокомісія вважає, що Україна повністю виконала такі критерії:
- впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
- реформа медіагалузі – погодження українського законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.
Водночас інші три критерії супроводжуються рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого виконання.
Єврокомісія не вважає повністю завершеним подальше посилення боротьби з корупцією. В межах цього кроку Єврокомісія очікувала, зокрема, призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та директора НАБУ.
Україна все ж повинна ухвалити закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, що обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та обмеження повноважень НАЗК щодо перевірки майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу.
Єврокомісія
Щодо обмеження надмірного впливу олігархів, якого в Брюсселі також очікували від Києва, сказано, що “Україні все ж варто ухвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів”.
У частині реформи законодавства щодо нацменшин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії нагадується, що виконано не всі з них. Єврокомісія зауважує на необхідності впровадити решту зауважень, згаданих “у висновку від червня 2023 року та її подальшому висновку від жовтня 2023 року, зокрема шляхом внесення змін до законів про державну мову, ЗМІ та освіту”.
Як зазначив у коментарі ZMINA історик та політолог В’ячеслав Ліхачов, той факт, що Європейська комісія, згідно з попередніми неофіційними сигналами, не буде задоволена повністю прогресом України у сфері вдосконалення законодавства про захист національних меншин, не має ні дивувати, ні особливо засмучувати українців.
Експерт звернув увагу на те, що у рекомендаціях Європейської комісії чітко зазначалося, що Україні необхідно дотримуватися рекомендацій Венеціанської комісії. Тим часом новий закон ухвалили рік тому взагалі без урахування її думки. Тільки поправки до закону, прийняті у серпні–вересні, були покликані врахувати зауваження Венеціанської комісії. І деякі з них дійсно були частково або повністю враховані, але не всі.
“Але є ще й по-друге: річ у тім, що Венеціанська комісія рекомендувала внести зміни, які регулювали б використання мов національних меншин. Не тільки власне до закону про національні меншини, але також і до Законів про освіту, про медіа, та про особливості функціонування української мови як державної.
Тут український уряд зайняв чітку позицію – ці закони змінам не підлягають. Уряд дотримувався лінії: “ми не зможемо провести це через парламент, треба пояснити Венеціанській комісії нашу специфіку, вони не розуміють”, – пояснив Ліхачов.
За його словами, позиція є гідною, проте подальші переговори – це наступний етап, а поки що Європейська комісія може лише констатувати прогрес, який хоч і був значним, але стверджувати, що Україна повністю виконала рекомендацію – не можна. Ймовірно, Європейська комісія рекомендуватиме українському уряду подальші кроки, і в цьому питанні очікується, що вона все ж наполягатиме на необхідності виконання всіх рекомендацій Венеціанської комісії.
“Але є й хороша новина. Якщо я можу покладатися на свої джерела, то в неопублікованому аналізі Венеціанською комісією свіжих змін до Закону про нацменшини є один важливий, я навіть сказав би, критично значущий пункт. Наші європейські партнери вважали за допустиме, з урахуванням нашого контексту, виняток, зроблений для російської меншини і головне – для російської мови, на яку не поширюються жодні права, гарантовані іншим мовам національних меншин.
Я, чесно кажучи, не виключав, що Венеціанська комісія визнає цю норму дискримінаційною, але наші європейські партнери набагато далі зайшли у своєму розумінні нашого контексту, ніж я передбачав”, – поділився історик.
Він пояснив, що по суті це означає, що українці, особливо не ризикуючи, все ж можуть приймати зміни і до закону про медіа, і врахувати інші рекомендації Венеціанської комісії. Якщо просто обмовитися, що російською мовою всі ці поправки не поширюються.
“Будьмо відверті, всі обмежувальні правила у сфері книговидання, телерадіомовлення тощо. приймалися в нас для дерусифікації інформаційного простору, а не для того, щоб в Україні не можна було видавати книги на їдиші, гагаузькій, урумській чи месхетинській (зараз згідно з чинним законодавством це заборонено). Таким чином, я налаштований помірно-оптимістично, і вважаю, що, доклавши ще певних зусиль, Україна зможе справді на 100% виконати побажання наших європейських партнерів”, – підсумував Ліхачов.
За неофіційними даними, Єврокомісія готується оприлюднити 8 листопада 2023 року позитивну оцінку прогресу України в реформах для подальшого руху до ЄС, проте ця оцінка, як інформує Reuters, може містити додаткові умови.
