Законопроєкт про захист мов нацменшин: євроінтеграційний комітет Ради пропонує розширити їхній перелік
Комітет ВР з питань євроінтеграції пропонує доопрацювати законопроєкт № 12364 про мови національних меншин, які потребують захисту. Зокрема, додати до переліку їдиш, караїмську, кримчацьку, ромську, румейську та урумську мови.
Законопроєкт розглянули на засіданні комітету 27 травня, передає ZMINA.
Фото: офіційна фейсбук-сторінка Верховної Ради УкраїниПроєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов” був зареєстрований у Верховній Раді 26 грудня 2024 року. Раніше, в січні 2024 року, Міністерство закордонних справ представило оновлений переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Автори законопроєкту зазначають: аналіз автентичних текстів хартії засвідчив, що термін “regional or minority languages” (англ.) був некоректно перекладений українською мовою як “регіональні мови або мови меншин”, оскільки зроблений з російської. Водночас термін “minority” не має значення “національні меншини”, а вказує на “чисельну меншість”. Тобто йдеться не про права певної національної меншини, а про мову, носієм якої є певна група населення.
Документ передбачає зміни до таких законів:
- “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”;
- “Про національні меншини (спільноти) України”;
- “Про медіа”.
Законопроєкт пропонує також оновити перелік мов, яким надають захист. Зокрема, з переліку тих мов, що підлягають захисту в Україні, хочуть вилучити російську та молдовську. Водночас пропонується застосовувати положення хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.
За словами голови комітету Іванни Климпуш-Цинцадзе, доцільно було б доповнити цей перелік такими мовами: їдиш, караїмська, кримчацька, ромська, румейська та урумська.
“Ми теж підтримуємо ідею змінити перелік мов, оскільки ще у вересні минулого року ми подали до уряду пропозицію, і він схвалив проєкт розпорядження про перелік мов національних спільнот, яким загрожує зникнення в Україні”, – зазначив заступник голови Держслужби етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) Ігор Лоссовський.
Він зауважив, що після детального вивчення питання в ДЕСС дійшли висновку, що Україна, як і будь-яка інша країна, не може однаковою мірою захищати мови, які широко використовуються і які перебувають на межі зникнення.
“Наприклад, у нас існує 98 угорських шкіл, румунських – близько 90 шкіл. Тому в Україні неможливо захищати угорську і румунську мови однаково з урумською і румейською мовою, де навіть немає алфавіту, правопису. Треба розвести перелік мов мінімум на два списки. В одному будуть такі мови, як угорська, чеська, словацька, болгарська, в іншому – мови, які дійсно потребують відродження із самого початку”, – пояснив Лоссовський.
Він додав, що пів року тому уряд ухвалив перелік мов, яким загрожує зникнення. У ДЕСС створили робочу групу з розроблення стратегії розвитку цих загрожених мов, до серпня її мають підготувати.
Раніше ZMINA писала, що в Україні почали розробляти Стратегію збереження мов, які опинилися під загрозою зникнення. Деякі мови мають активних носіїв, які підтримують їхнє використання в побуті, освіті та культурному житті, але інші опинилися під загрозою повного зникнення. Тому для кожної мови розроблятимуть окремий план дій, а до складу робочої групи ввійдуть представники різних мовних спільнот.
У грудні 2024 року уряд підтримав законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов”. Основною пропозицією документа є оновлення переліку мов, які підпадають під режим підтримки та захисту, визначений хартією. У новому переліку вказано такі мови: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.
Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних або міноритарних мов у 2003 році. Її положення поширювалися на білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, молдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку та угорську мови.
