В Україні почали розробляти стратегію збереження мов, яким загрожує зникнення

Дата: 05 Лютого 2025
A+ A- Підписатися

В Україні почали розробляти Стратегію збереження мов, які опинилися під загрозою зникнення. Це сприятиме збереженню культурного розмаїття та забезпечення прав національних меншин.

Про це повідомили в Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

Фото: Представники гагаузької спільноти (dess.gov.ua)

Створення стратегії збереження мов, яким загрожує зникнення, обговорили на першій зустрічі представників ДЕСС, Інституту педагогіки НАПН України та Офісу Ради Європи.

Як зазначили науковці, деякі мови мають активних носіїв, які підтримують їхнє використання в побуті, освіті та культурному житті, але інші опинилися під загрозою повного зникнення. Тому для кожної мови розроблятимуть окремий план дій, а до складу робочої групи ввійдуть представники різних мовних спільнот.

“Одним із ключових аспектів подальшої роботи стане збір інформації про місця компактного проживання носіїв мов, їхні потреби, загрози, з якими вони стикаються, а також можливі шляхи вирішення проблеми зникнення мов. Ці дані стануть основою для формування операційних планів та визначення першочергових дій”, – повідомляють у ДЕСС.

Наступного тижня планується проведення зустрічі з представниками мовних спільнот, щоб урахувати їхні пропозиції та визначити ключові напрями роботи.

Зазначається, що розроблення Стратегії збереження мов, яким загрожує зникнення, є важливим кроком до збереження мовного та культурного розмаїття України та забезпечення прав національних меншин. Забезпечення прав національних спільнот – це одна з рекомендацій Єврокомісії Україні на шляху до євроінтеграції.

У вересні 2024 року була презентована Спеціальна доповідь щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії РФ проти України за результатами моніторингових візитів і спільного дослідження Офісу Омбудсмана та Ради Європи. У доповіді зазначається, що на ТОТ політика РФ спрямована на витіснення української мови та мов національних меншин (спільнот) і корінних народів з усіх сфер життя. Зокрема, російська агресія мала катастрофічні наслідки для грецької спільноти Приазов’я, яка є нащадком двох унікальних мовних груп – урумів (тюркофони) та румеїв / ромеїв (еллінофони) Кримського півострова.

Нагадаємо, ZMINA писала, що мовний омбудсман Тарас Кремінь закликає Верховну Раду невідкладно оновити офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. За його словами, через некоректний переклад, виконаний понад 20 років тому, під час ратифікації документа помилково визначено, що він застосовується до мов національних меншин, а не до тих мов, які потребують захисту з урахуванням їхнього становища.

У грудні 2024 року уряд підтримав законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов”. Основною пропозицією документа є оновлення переліку мов, які підпадають під режим підтримки та захисту, визначений хартією. У новому переліку вказано такі мови: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.

Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних або міноритарних мов у 2003 році. Її положення поширювалися на білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримськотатарську, молдавську, німецьку, польську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter