Євродепутат описав схему вступу України в ЄС за наявності тимчасово окупованих територій
Доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Галер вважає, що у разі збереження частини територій окупованими Україна могла б стати членом Європейського Союзу за прикладом Західної Німеччини чи Кіпру.
Про це Галер сказав в інтерв’ю “Європейській правді“.
Міхаель ГалерЄвродепутат вважає, що потрібно зберігати реалізм: вступ України до ЄС під час війни означав би вступ ЄС у війну – а оскільки для цього рішення потрібна одностайність, він не бачить шансів на його ухвалення.
Галер переконаний, що можливою є інша ситуація з початком перемир’я, але не вся територія України буде звільнена.
“Тоді ми отримаємо ситуацію, подібну до тієї, в якій була Західна Німеччина. Вона була членом ЄС, хоча не контролювала Східну Німеччину. А після падіння Берлінської стіни дія німецької конституції поширилася на Східну Німеччину – і вона автоматично стала частиною ЄС. Адже для Євросоюзу його членом була Німеччина в цілому, незалежно від того, де проходять її кордони”, – пояснив він.
Читайте також: Через 12 років війни в Україні відчувається ослаблення розбудови політик щодо тимчасово окупованих територій – правозахисниця
За словами Галера, та сама ситуація зараз є з Кіпром: “У той момент, коли рішення буде знайдене і Кіпр возз’єднається – право ЄС почне діяти на всій території острова”. Євродепутат стверджує, що те ж саме може бути і з Україною.
“Навіть якщо у момент припинення вогню не вся Україна перебуває під контролем уряду – ніщо не заважає нам вести переговори про ваш вступ до ЄС”, – сказав він.
“Предметом переговорів буде членство України, а не частини України. Нашим партнером у цих переговорах буде уряд всієї України в її міжнародно визнаних кордонах. А непідконтрольна уряду територія, якщо така буде – приєднається до ЄС у момент відновлення цього контролю”, – додав євродепутат.
Галер наголосив, що наявність окупованих територій точно не завадить Україні стати членом ЄС.
Він також зазначив, що за допомогою перехідних періодів можна буде безпроблемно інтегрувати в ЄС окуповані території, як тільки вони повернуться під контроль уряду України.
“Коли Україна приєднується до ЄС, то перехідний період (коли деякі норми спільного ринку ЄС не застосовуються протягом певної кількості років. – “ЄП”) діє тільки для підконтрольної уряду частини країни. А пізніше, коли інші частини повернуться під контроль України – то лише для цих територій почнеться облік своїх перехідних періодів”, – пояснив євродепутат.
Читайте також: Люди в окупації не загроза, а ресурс для зростання держави: як на Фестивалі думок говорили про окуповані території
У цьому ж інтерв’ю Галер дав зрозуміти, що переговори про вступ України в ЄС можуть так і не відкритися до виборів в Угорщині весною 2026 року, оскільки “Віктор Орбан не передумає”.
Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що Україна і ЄС завершили скринінг українського законодавства для переговорів про вступ до Євросоюзу.
Як відомо, правозахисна спільнота України критикує уряд за розрив єдності державної політики щодо мільйонів громадян, які постраждали від війни: переселенців, мешканців окупації та тих, хто виїхав за кордон. Це сталося після ліквідації Мінреінтеграції, яку Кабмін назвав “реорганізацією міністерства у Міністерство національної єдності”, та розпорошення повноважень міністерства між Мінрозвитку та Мінсоцполітики. Міністерство національної єдності відмовилося отримувати повноваження, що стосуються викликів ТОТ.
Напередодні ZMINA детально розповіла, чому після ліквідації Мінреінтеграції Міннац’єдності стало неуспішним і що владі потрібно виправити, щоб відновити єдину політику на користь постраждалих від війни.
Правозахисники критикують владу за ігнорування їхніх закликів, зокрема про пріоритетне збереження зв’язків із громадянами, які залишаються на ТОТ.
Крім того, правозахисники нарікають на вкрай низьку ефективність Мінрозвитку у сфері подолання викликів тимчасово окупованих територій та захисту всіх категорій постраждалих від війни громадян.
ZMINA також повідомляла, що під час Четвертого міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи українські експерти розкритикували ліквідацію урядом центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), відповідального за деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованих територій.
4 жовтня 2025 року уряд оголосив, що прифронтові території є одним із ключових пріоритетів Кабміну. Для забезпечення системної роботи в 9 областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на ТОТ, Кабмін активізує діяльність Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Координаційний центр очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Уряд ухвалив механізм, який передбачає призначення в кожному Міністерстві та центральному органі виконавчої влади заступників, відповідальних за формування та реалізацію політик щодо прифронтових територій. Цей механізм охоплює всі міністерства, а також Держспецзв’язку, Державну інспекцію ядерного регулювання, НКРЕКП та Фонд державного майна.
12 вересня ZMINA повідомляла, що у парламенті створили робочу групу з розробки національних політик щодо реінтеграції, відновлення влади та української ідентичності на тимчасово окупованих територіях.
