ЄСПЛ виніс рішення на користь ЛГБТІК-активісток у справі про порушення права на свободу мирних зібрань

Дата: 24 Січня 2025
A+ A- Підписатися

23 січня 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив історичне рішення у справі про порушення права на свободу мирних зібрань. Розгляд тривав майже 12 років.

Про це повідомляє громадська організація “Інсайт”, що займалася організацією заходу, через який виникла справа.

Ілюстративне зображення. Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

У 2013 році активістки та активісти планували провести марш на підтримку прав ЛГБТІК-людей. Захід мав відбутися 25 травня в центрі Києва за участі близько 600 людей. Однак Київська міська державна адміністрація одразу повідомила, що звернеться до суду, щоб заборонити марш.

Причиною назвали проведення в цей день святкових заходів до Дня Києва, які нібито ускладнювали забезпечення громадського порядку. Організатори маршу запропонували змінити маршрут. За деякий час КМДА знову попросила перенести подію в інше місце. Коли активістки відмовилися, адміністрація домоглася заборони маршу через суд.

У результаті марш перенесли на околиці Києва, про нове місце попередили лише зареєстрованих учасниць та учасників. Через це участь взяли лише близько 60 людей замість очікуваних 600.

Після завершення заходу Олена Шевченко та Олександра Свердлова, які були організаторками маршу, оскаржили дії влади в українських судах, а згодом подали позов до ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини встановив, що дії української влади порушили дві ключові статті Європейської конвенції з прав людини. Стаття 11 гарантує свободу мирних зібрань, що означає право кожної людини організовувати або брати участь у таких заходах без необґрунтованих перешкод. Стаття 13 передбачає обов’язок держави забезпечити ефективний засіб правового захисту в разі порушення цих прав.

Рішення ЄСПЛ підкреслює, що українська влада не лише заборонила захід, а й не надала організаторам можливості належного юридичного захисту. Подібні випадки мали системний характер у минулому, коли органи влади намагалися придушити право громадян на мирні зібрання, особливо якщо вони стосувалися захисту прав ЛГБТІК-спільноти.

Наприклад, у 2010 році Олену Шевченко, голову громадської організації “Інсайт”, притягнули до адміністративної відповідальності за організацію акції до Дня прав людини в центрі Києва. На захід напали представники радикально-консервативних рухів, однак до відповідальності притягнули не нападників, а організаторку акції, стверджуючи, що мітинг нібито був “несанкціонованим”. Це свідчить про дискримінаційний підхід до оцінки таких подій з боку влади.

“Рішення ЄСПЛ підтверджує те, що ми знали завжди: держава має забезпечити реалізацію права на свободу мирних зібрань, незалежно від того, чи це ЛГБТІК-мітинг, чи протест проти підняття тарифів. Заборони, які ми бачили і досі бачимо – це не про “захист”, це про придушення. Держава повинна не боротися проти нас, а створювати умови для нашої безпеки та рівності”, – підкреслили в “Інсайті”.

Нагадаємо, що це не перше рішення ЄСПЛ, яке стосується порушення прав ЛГБТІК-людей в Україні. Зокрема, 11 квітня 2024 року у справі “Картер проти України” Європейський суд з прав людини ухвалив, що Україна порушила статтю 3 у поєднанні зі статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Причиною цього є неефективне розслідування двох словесних та фізичних нападів на заявника – відкритого гея Ніка Картера.

А 1 червня 2023 року Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною права одностатевої пари, яка не може укласти шлюб в країні й стикається з дискримінацією. 

Чоловіки понад 10 років живуть разом, однак через прогалини в законодавстві не можуть зареєструвати шлюб, а відповідно позбавлені низки прав. Вони, як і тисячі інших гомосексуальних пар, не можуть розв’язувати питання спадщини, користуватись спільно надбаним майном або розподіляти його в разі розлучення. Не мають партнери й права ухвалювати медичні рішення за кохану людину. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter