ЄСПЛ став на бік російського активіста, який плюнув у портрет Путіна

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) присудив активісту з Чебоксар Дмитру Каруєву, засудженому в РФ за плювок у портрет Володимира Путіна, 10 тисяч євро компенсації за порушення його права на свободу вираження поглядів та ще 2,4 тисячі євро за судові витрати (справа Karuyev v. Russia).

Про це повідомляється в рішенні, оприлюдненому на сайті суду.

Джерело: profi-forex.org

Каруєва заарештували в Росії 2012 року після публічної акції: напередодні інавгурації Путіна на третій термін він та один з його однопартійців виставили портрета глави держави з датами – 1952–2012 роки, а до зображення поклали дві гвоздики та чарку горілки з хлібом. Після цього Каруєв плюнув у портрет. Організатори акції в такий спосіб хотіли висловити надію на закінчення правління Путіна.

Поліцейські, які спостерігали за перформансом, затримали активіста. Суд присудив йому 15 діб за “дрібне хуліганство”. Суддя, який ухвалював вирок, наголосив, що дії активіста “демонстрували кричущу неповагу до суспільства”, оскільки президент був обраний народом.

Проте Європейський суд визнав, що влада Росії порушила статтю 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на свободу вираження поглядів, і став на бік активіста. Також у рішенні суду наголошується, що російські органи влади не надали жодних доказів того, що поведінка заявника не була мирною і могла вважатися порушенням порядку. 

Раніше ZMINA повідомляла про те, що компанія “Aiisa”, виробник презервативів, яка серед зображень на пакуванні помістила обличчя російського президента Володимира Путіна та Йосипа Сталіна, виграла справу проти Грузії в ЄСПЛ.

2018 року грузинський суд оштрафував компанію за оформлення деяких упаковок презервативів і ухвалив рішення щодо припинення їхнього виробництва. Засновниця компанії Ананія Гачечиладзе подала позов до ЄСПЛ.

Європейський суд ухвалив рішення, де було зазначено, що у випадку Aiisa порушено статтю 10 Конвенції з прав людини, згідно з якою “в кожного є свобода вираження думки. Під цим правом розуміється свобода людини мати власні погляди, отримувати та поширювати інформацію або ідеї без втручання влади й незалежно від державних кордонів“.