ЄС наполягає, щоб Україна дослухалась до рекомендацій Венеційки щодо закону про мову: що рекомендують?
Україна повинна виконати рекомендації Венеційської комісії щодо законів про освіту та державну мову.
Про це повідомляє “Європейська правда”.
Фото: Reuters11 січня відбулося засідання Ради асоціації, яка контролює виконання Угоди про асоціацію. За підсумками проведення ради обидві сторони випустили спільну заяву, в якій ЄС закликав Україну виконати рекомендації Венеційської комісії щодо закону про державну мову та прийняти закон про національні меншини.
Венеційська комісія випустила рекомендації щодо закону про мову наприкінці 2019 року. У висновках автори кілька разів підкреслювали, що державна мова повинна мати особливий статус і захист, зокрема в контексті російсько-українського конфлікту, що триває.
“З огляду на особливу роль в Україні російської мови (яка є найбільш вживаною мовою меншин, а також головною мовою спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської), а також з огляду на утиски української мови в минулому Венеційська комісія повністю розуміє потребу в заходах із підтримки української як державної мови”, – йдеться у документі.
Водночас у комісії вважають, що закон дискримінує російську мову як мову меншин, яка отримує найменше прав з усіх мов меншин, згаданих у законі. Автори закону розділили їх на три групи: офіційні мови ЄС (це, зокрема, угорська, румунська, польська, болгарська), мови корінних народів (такий статус в Україні має лише кримськотатарська), а також “інші”. Саме до останньої групи потрапляє російська.
Експерти ВК вважають, що ці норми мовного закону треба змінити, якнайменше скоротивши відмінність між трьома групами. При цьому наголошують, що зменшення прав російської мови, порівняно з мовами інших меншин, у деяких моментах може мати об’єктивне та розумне обґрунтування.
Прямим порушенням права на свободу висловлення поглядів, на думку комісії, є норми закону, що стосуються регулювання туристичної галузі. Запровадження обслуговування туристів виключно державною мовою, на думку експертів Венеційки, “не допомагає досягти жодної законної мети”.
Одною з головних претензій експертів був також брак ясності в тому, як застосовуватимуться норми нового закону на практиці. Згідно з ним, “кожен громадянин України повинен володіти державною мовою”, однак, як наголошували воли, не зовсім зрозуміло, які наслідки чекають на громадян, які не виконують цієї вимоги.
Фото: з відкритих джерелУ низці випадків, як йшлось у висновку, закон про мови дозволяє навіть притягати людей до кримінальної відповідальності без чітко прописаних підстав.
Мовний закон посилює вимоги до мовних квот, збільшуючи частку вмісту української мови для національних та регіональних мовників із 75 до 90 %, а для місцевих – із 60 до 80 %. Однак у Венеційській комісії ці положення критикують, стверджуючи, що вони “залишають дуже мало місця для використання мов меншин”.
Виступають також проти зобов’язання, накладеного на всі друковані засоби масової інформації, щодо випуску українськомовної версії. У комісії вважають, що для тих видань, які виходять мовами меншин, це може стати значним фінансовим тягарем і зменшити їхні обсяги та кількість, що, зі свого боку, стане непропорційним обмеженням свободи висловлення.
Нагадаємо, що з минулого року, згідно із законом про мову, російськомовні школи повністю перейшли на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Водночас у школах, де навчатимуть переважно українською мовою, все одно збереглася можливість вивчати свій предмет – рідну мову рідною мовою. З 2021 року кандидати в нардепи складатимуть іспит з української, згідно з положеннями закону.
Від 16 січня в Україні сфера послуг також перейшла на українську мову.
ZMINA робила власний аналіз невідповідностей стандартам прав людини в законі про мову, який можна почитати тут.
Фотографія обкладинки: Kyiv Post
