Якщо переговорні кластери довго не відкриватимуть, інші кроки з євроінтеграції можуть гальмуватись – експерт Тарас Шевченко

Затягування з відкриттям переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС може призвести до гальмування інших заходів, спрямованих на євроінтеграцію.

Таку думку висловив директор з розвитку Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко під час V Форуму правових реформ для громадянського суспільства 16 вересня, передає ZMINA.

Фото надане організаторами форуму

Відкриття переговорів про вступ України до ЄС наразі є чи не найбільшим викликом, оскільки переговорні кластери можуть залишатися невідкритими ще тривалий час, зазначив експерт. 

“Ми розуміємо, що країна, яка блокує цей процес, не факт, що самостійно ухвалює рішення заблокувати Україну на шляху до європейської інтеграції. В Угорщині у квітні відбудуться вибори, й, за багатьма опитуваннями, там може змінитися влада. Це розглядається як можливе вікно для змін та розблокування рішення”, – сказав Тарас Шевченко.

Водночас, за його словами, за іншими опитуваннями, провладна партія в Угорщині зберігає хороші шанси залишитися при владі та продовжувати блокувати відкриття переговорів про вступ України.

“Я не впевнений, наскільки активно будуть виконуватися дорожні карти, якщо це не буде відбуватися в межах відкритих переговорних розділів. Весь процес задумувався, що відкриваються кластери, є дорожні карти, ухвалюються рішення”, – звернув увагу Шевченко.

За словами експерта, Україна має особливість, що, коли певна ідея отримує велику підтримку в суспільстві – а євроінтеграція має “шалену” підтримку, – уряд і парламент готові ухвалювати потрібні закони та рішення швидко.

“Але це все працюватиме як годинник після відкриття переговорних кластерів. Якщо їх довго не відкриватимуть, ця “енергетика” буде втрачена. Бо буде розуміння, що не від України залежатимуть подальші кроки, що не ми маємо виконати план, щоб було ухвалене рішення про вступ. А що це рішення заблоковано”, – наголосив Тарас Шевченко.

Оскільки відкриття кластерів до зміни влади в Угорщині може не відбутися – існує ризик, що всі інші кроки з євроінтеграції будуть загальмовані, застеріг він.

“Тому я вважаю, що і громадянське суспільство, і влада мають діяти спільно стосовно всіх можливих кроків, включно з інформаційними, для відкриття переговорних кластерів”, – зазначив Шевченко.

Він додав: дорожні карти для вступу до ЄС, які уряд ухвалив у травні 2025 року, є інклюзивними документами, напрацьованими разом із громадянським суспільством. Визначені в них заходи треба виконувати. 

“Ми також в очікуванні нового звіту про розширення, який ЄС щороку оприлюднює в жовтні. Теж важливо, які кроки й заходи будуть передбачені в ньому. Часом там з’являються досить прямі настанови для українського уряду, які мають виконуватися. Рівень виконання цих настанов загалом високий”, – зауважив експерт. 

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.

Виконання дорожніх карт для вступу до ЄС найбільше потрібне Україні, бо від цього залежить якість життя українців та рівень демократії в країні. Таку думку висловила членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. 

Нагадаємо, ZMINA повідомляла, що Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії, які представлено у звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року. Документ передбачає понад 380 заходів, що спрямовані на виконання рекомендацій Єврокомісії у звіті про прогрес України в межах пакета розширення 2024 року. Також – на продовження виконання рекомендацій Єврокомісії 2023 року, які ще не виконано в повному обсязі.

Також ZMINA писала, що Угорщина використала принцип одностайності рішень щодо розширення ЄС, щоб заблокувати подальше просування України на шляху до вступу. За інформацією європейських ЗМІ, Угорщина вимагала, щоб Україна, крім дорожніх карт, також представила план захисту національних меншин.