Як працюватиме закон про демобілізацію родичів загиблих і зниклих безвісти, пояснює експертка
Ухвалений 3 травня Верховною Радою законопроєкт № 8009, який дозволяє військовим звільнятися зі служби під час воєнного стану, якщо хтось із їхніх близьких загинув чи зник безвісти, не стосується випадків, коли такими потерпілими є цивільні.
Про це в коментарі виданню ZMINA розповіла координаторка груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова.
Згідно з ухваленим змінами до Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, підставою для звільнення зі служби як мобілізованих, так і контрактників може бути загибель або зникнення безвісти рідних (чоловіка, дружини, сина, доньки, матері, батька, брата, сестри, діда або баба), які боронили країну під час російської агресії.
Як пояснює експертка, якщо факт загибелі або зникнення безвісти одного з членів сім’ї під час виконання бойового завдання підтвердиться відповідними документами, то їхній родич, який теж воює і є військовослужбовцем, може звільнитися зі служби. Однак це не стосується рідних, які є цивільними особами та постраждали під час війни.
Бєлячкова нагадала, що раніше подібні зміни були внесені до Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Це дозволило чоловікам, у яких на фронті загинув або зник безвісти хтось із рідних, отримати відстрочення від призову під час мобілізації. Вона зауважила, що ця норма також стосується лише безвісти зниклих або вбитих військових.
Експертка зауважила, що ухвалені в травні зміни урівняли в правах як тих, кого ще можуть мобілізувати, так і чинних військовослужбовців:
“Тобто вони внесли до закону про військову службу такі самі зміни, як і до закону про мобілізацію. У такий спосіб вони хочуть захистити як тих, кому дали відстрочення від мобілізації, так і тих, хто вже мобілізований чи воює за контрактом. Це все стосується родин, у яких хтось загинув або зник безвісти (чоловік, дружина, син, донька, мати, дідусь, бабуся, брат чи сестра), захищаючи батьківщину. Тобто, коли закон набуде чинності, військові, які втратили рідних, зможуть звільнитися”.
За словами Бєлячкової, такі зміни позитивно вплинуть на сім’ї, у яких декілька членів воюють на фронті, а один безвісти зник. Саме для того, щоб родина не втратила ще, скажімо, одного сина, він має право за власним бажанням написати рапорт на звільнення. Командир його частини має погодити таке рішення.
“Якщо людина, яка вважалася зниклою безвісти, знайшлася в полоні, то в неї змінюється статус на полонену і вона вже не є зниклою. Якщо зникла безвісти людина повертається з полону, то родина вже вважається повною. Тоді виходить, що відстрочення, яке стосувалося мобілізації, скасовується як у першому випадку, так і в другому. Це також стосується військових, які звільнилися зі служби через зниклих безвісти на фронті рідних. Якщо з’ясувалося, що родич перебуває в полоні, то його родичів також можуть призвати до армії”, – пояснила Бєлячкова.
Вона розповіла, що в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зафіксували чотири офіційні випадки, коли з полону поверталися військові, які в них значилися загиблими. Але є випадки, коли зниклих безвісти знаходять мертвими, каже Бєлячкова. Вона наводить приклад хлопця-сироти, у якого безвісти зник брат. Його мобілізували, але він відмовився їхати на фронт, бо постійно згадує свого зниклого брата. Проте на той момент хлопець не міг звільнитися зі служби, оскільки не було відповідного закону.
“Пізніше з’ясувалося, що його брат загинув. Він постійно стоїть у нього перед очима. Це нормальний людський фактор. Цей закон, який нещодавно ухвалили, дозволяє цьому хлопцю написати рапорт на звільнення. Але він це зможе зробити, коли закон набере сили”, – зазначила експертка.