“Як мені жити? Не знаю”: під час окупації у двох селах на Київщині російські військові вбили десятки цивільних

Під час окупації сіл Богданівка та Велика Димерка в Броварському районі на Київщині російські військові безпідставно затримували людей у будинках та на вулицях, десятки з яких катували та вбили. 

Свідчення очевидців записали журналісти Bihus.Info.

Портрет убитого російськими військовими Валерія Ларіна. Скриншот відео

В одному з приватних будинків після звільнення сіл у погребі знайшли тіла трьох убитих чоловіків: Олексія, Олега та Валерія. 

Мати Олексія Олена Селюк розповідає, що росіяни шукали її сина, підозрюючи у вбивстві двох окупантів. 

“Він ніби двох зарізав, а третій утік, і його шукали по селу… Я вам скажу: зарізав – туди їм і дорога”, – каже жінка. 

Чоловік до повномасштабного вторгнення працював зварювальником. На його тілі знайшли сліди двох вогнепальних поранень – у ключицю та в голову. 

Двоє інших убитих російськими військовими чоловіків працювали водіями на місцевому заводі. Дружина Валерія Людмила розповіла, що їхня родина ховалась у підвалі, а чоловік залишався в будинку, щоб, як він говорив, розібрати завали в разі потрапляння ворожого снаряда на подвір’я та визволити рідних.

Валерій хотів віднести їжу своєму другу Олегу, однак дружина довго відмовляла його від цього, побоюючись за життя чоловіка. Попри її слова одного дня він вийшов з будинку й попрямував до товариша. Відтоді зв’язку з ним не було. 

“Його дуже сильно побили, забрали костюм, куртку, дали якесь лахміття, в яке він був одітий. За що (його вбили. – Ред.)? Він у мене добрий був. Він і кота б не скривдив”, – говорить Людмила. 

Журналісти зазначають, що вбиті записувалися до місцевої тероборони, але участі в боях не брали. Вочевидь, у російських військових, що окупували села, були списки людей, готових до спротиву. 

Серед убитих у населених пунктах подружжя, яке їхало додому, щоб нагодувати худобу, а також рятувальник Володимир Ярмолюк. Чоловіка вбили, коли він їхав після зміни, щоб евакуювати вагітну дружину та матір. За словами брата вбитого Олександра, він був у формі, однак до росіян, що зупинили його, вийшов з піднятими руками та не мав зброї. Попри це його застрелили в голову. 

“Коли дізнався за брата… я досі не вірю. Коли на добовому чергуванні, то виходжу ввечері, підіймаю голову в небо і спілкуюся з ним. Якось так”, – зізнається він.

Місце, де російські військові вбили Володимира Ярмолюка. Скриншот відео

Чимало людей у Богданівці та Великій Димерці росіяни тримали в полоні, як-от місцевого художника Івана. 19 березня чоловіка затримали, коли він повертався від друзів до будинку свого діда.

“Сказали, що підвезуть, ну і підвезли. Пов’язку наділи на очі й почали питати, де позиції ЗСУ, тероборона”, – пригадує він. 

У полоні Іван провів три доби. За цей час його били, намагаючись отримати інформацію. Разом з ним у підвалах тримали ще двох чоловіків: Петра Лихогода та будівельника Валерія. У першого нібито знайшли зброю та амуніцію, а другого затримали, коли він пішки намагався дійти із села Рудня до Києва. 

За словами Івана, Петра дуже жорстко били й російські військові одного дня сказали, що він помер. 

“Він уже задубів”, – переказує він слова росіян, які зайшли до підвалу одного дня й побачили Петра. 

На третій день полону Івана разом з Валерієм відвели до будівлі, у якій була лазня. Там Іван розв’язав руки собі та Валерію й вирішив тікати: “Дочекався темна, кажу Валері, що не можу й тікаю. Він каже, що розстріляють. Ну я відповів, що жди, а я не буду чекати”.

Іван показує будівлю, в якій російські військові тримали його на третій день полону та з якої йому вдалося втекти. Скриншот відео

Про долю Валерія Іван нічого не знає, а от щодо Петра, то офіційно його вважають безвісти зниклим, адже тіла чоловіка так і не знайшли.

Загалом у Богданівці безвісти зниклими вважають п’ятьох людей, двоє з яких чоловік та син Валентини Бобко. Син жінки працював у МНС, але звільнився, чоловік був водієм. Валентина розповідає, що 7 березня поїхала на роботу на дві доби, а вже 9-го, коли російські військові зайшли в село, не змогла повернутися додому. Обох чоловіків забрали 11 березня після 16-ї години.

“Що робити? Де їх знайти? Як? Уже все подала. І ніхто нічого. Як мені жити? Не знаю. Ну от як мені жити без хлопців? У мене немає спокою на душі, бо я завжди думаю, як вони та де… (Російські військові. – Ред.) ходили по хатах, забирали багатьох, але повертали. А чого моїх не вернули?” – запитує жінка. 

Фотографія сина Валентини Бобко, який офіційно вважається зниклим безвісти. Скриншот відео

Місцеві жителі кажуть, що бачили, як російські військові відводили чоловіків до одного з приватних будинків, де облаштували собі пункт управління. Один з полонених мешканців Богданівки, який відмовився говорити на камеру через побоювання за власну безпеку, каже, що коли його водили туди на допит, то чув крики з підвалу. 

Наразі місцевим, зокрема з допомогою журналістів проєкту “Схеми”, вдалось упізнати щонайменше трьох російських військових, які перебували в Богданівці: 

• Михайло Романов, якого прокуратура підозрює у вбивстві чоловіка та зґвалтуванні його дружини на очах у дитини неподалік села Шевченкове;
• Олександр Васильєв;
• Олексій Булгаков.

Михайло Романов, Олександр Васильєв та Олексій Булгаков. Скриншот відео 

Водночас опитані журналістами Bihus.Info полонені не впізнали цих росіян.

Фотографія обкладинки: скриншот відео