Як говорити з бізнесом про права ЛГБТІК+: рекомендації від “Точка опори ЮА” та ILGA-Europe для фахівців, які працюють із роботодавцями
Правозахисники зібрали низку порад для тих, хто взаємодіє з компаніями та допомагає їм впроваджувати політики рівності. У центрі уваги – подолання стереотипів, нестачі знань про ЛГБТІК+ людей і страху негативної реакції суспільства. Основна мета – допомогти бізнесу стати більш відкритим, інклюзивним і таким, що поважає різноманіття.
Рекомендації містяться у дослідженні “(Не)дискримінація вразливих груп на робочому місці. (Не)інклюзивний ринок праці”, проведеного громадською організацією “Точка опори ЮА” у співпраці з ILGA-Europe.

Так, експерти радять насамперед підтримувати проведення навчань і тренінгів з питань недискримінації, адаптованих до конкретних потреб компаній. Особливу увагу слід приділяти правам ЛГБТІК+ спільноти та створенню комфортного робочого середовища.
Також фахівці рекомендують допомагати компаніям розробляти та впроваджувати антидискримінаційні політики, які враховують сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Важливо знайомити роботодавців із прикладами ефективних підходів з інших країн.
Окремо радять створювати прості інструкції для бізнесу щодо підтримки ЛГБТІК+ співробітників. У них мають бути вказівки щодо адаптації умов праці, використання інклюзивної мови та механізмів реагування на дискримінацію.
Серед інших кроків – розвиток партнерств із компаніями, які вже публічно підтримують різноманіття. Їхній досвід варто показувати як позитивний приклад для інших.
Також варто інформувати роботодавців про законодавчі норми в Україні та міжнародні стандарти у сфері недискримінації, а HR-відділам надавати рекомендації щодо недискримінаційної лексики в описах вакансій, документах і внутрішніх комунікаціях.
Фахівці пропонують залучати до обговорень бізнес-обʼєднання, щоб через їхні мережі поширювати ідеї рівності. А ще – ділитися даними про економічну вигоду інклюзії: поліпшення іміджу компанії, залучення нових кадрів, підвищення продуктивності.
Крім того, експерти радять звертати увагу на перехресні ідентичності, оскільки ЛГБТІК+ люди можуть бути водночас ВПО, ветеранами або людьми з інвалідністю. Політики компаній мають враховувати усі ці фактори.
У контексті демографічної кризи, як зазначають автори порад, бізнесу варто переглянути внутрішні політики, які ускладнюють доступ до праці для людей з вразливих груп. За умов старіння населення та трудової еміграції, інклюзія стає критично важливою не лише для конкретного бізнесу, а й для економіки загалом.
Результати дослідження свідчать про те, що хоч за останні роки інтерес до теми інклюзії в Україні зріс, питання прав ЛГБТІК+ людей на роботі все ще залишаються поза основним суспільним фокусом. Громадські організації – головні ініціатори позитивних змін. Водночас представники бізнесу, держави та рекрутингових агентств рідко порушують це питання публічно. Натомість у медіапросторі все ще переважають стереотипи та упередженість, які часто поширюють консервативні рухи.
Однак опитування показують: частина українських компаній і транснаціональних бізнесів уже почали впроваджувати інклюзивні підходи. У межах “Індексу корпоративної рівності” видно, що дедалі більше компаній закріплюють принципи поваги до різноманіття у своїх політиках і навчальних програмах. Проте кількість тих, хто готовий відкрито заявляти про підтримку ЛГБТІК+ спільноти, залишається невеликою через страх втратити репутацію серед консервативної частини клієнтів і загальну чутливість теми.
Нагадаємо, що на початку року освітня платформа EdEra разом з громадською організацією “Точка опори” створили курс “Інклюзивне лідерство: як впроваджувати DEI у своєму бізнесі”. Він складається з десяти відеоуроків і буде корисним для керівників, HR-менеджерів і лідерів команд, а також усіх, хто прагне дізнатися, як створити корпоративну культуру, де кожен співробітник чи співробітниця почуватиметься впевнено й захищено.