Майже третина вироків у справах щодо свободи вираження поглядів містить ознаки порушення цифрових прав — Платформа прав людини
У березні під час моніторингу судової практики експерти виявили 86 вироків в кримінальних справах, які безпосередньо стосуються питань свободи вираження поглядів, у 34 з них є факти, що свідчать про можливе порушення цифрових прав.
Такі дані наводить моніторинг, проведений ГО “Платформа прав людини” (ППЛ).
Джерело: pexels.comВ п’яти ухвалених вироках не визначена інформація, поширення якої стало підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Це не дає можливості оцінити зміст поширеної інформації та пропорційність застосування до особи заходів або санкцій, пояснили експерти.
У 24 вироках не міститься інших способів аналізу поширеної інформації судом, крім посилань на висновки експертів-лінгвістів. В таких рішеннях вбачається ризик того, що судова практика насправді є повним відтворенням позиції та практикою відповідних судових експертів.
У п’яти рішеннях поєднується як відсутність визначення інформації, поширення якої стало підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, так і відсутність власної оцінки судом її змісту з виключно посиланнями на висновки експертів-лінгвістів.
Водночас експерти з цифрових прав виявили проблему кваліфікації однотипних дій та відповідно — застосування різних видів покарання до осіб, які здійснювали поширення інформації в одних і тих самих соцмережах, в той самий спосіб та схожого змісту.
- продовжують діяти блокування 10725 доменів та 643 автономних систем, здійснені за ініціативи Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій при Держспецзв’язку;
- від 2 березня 2023 року в Україні запрацював механізм блокування фішингових сайтів на рівні інтернет-провайдерів, згідно з розпорядженням НЦУ №67/850 “Про впровадження системи фільтрації фішингових доменів;
- ІТ-волонтери продовжували блокувати російські сайти, в березні було заблоковано сайти російських комерційних банків, митниці, сайти компаній, які надають послуги еквайрингу, сервіси бронювання готелів та платіжні системи.
Аналіз інформації, що стосується блокувань у березні, здебільшого свідчить про потенційну загрозу цифровим правам людини, йдеться у моніторингу ППЛ. Насамперед це пов’язано з тим, що всупереч нормам національного законодавства, яке передбачає тільки судовий порядок, блокування здійснюються в позасудовому.
Навіть, враховуючи той факт, що державні органи на період дії воєнного стану мають повноваження регулювати роботу постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг, порядок такого регулювання та його межі законодавством не визначені, пояснили експерти з цифрових прав.
Водночас, крім критерію “передбачено законом”, практика Європейського суду з прав людини вимагає, щоб обмеження переслідувало “легітимну мету” та було “необхідним у демократичному суспільстві”.
На момент публікації результатів моніторингу у фахівців ППЛ не було можливості повною мірою проаналізувати вимоги Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в контексті блокувань. Більшість повідомлень про це містили лише загальну статистику без переліку чи посилань на самі заблоковані ресурси. У випадках, коли ресурси можна було ідентифікувати, доступ до них вже був обмежений, це унеможливило аналіз їхнього контенту, пояснили автори звіту.
