“Втрачаємо дорогоцінний час”: Польща критикує задовгий розгляд нових санкцій проти Росії
Постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садось висловив розчарування тим, що в Брюсселі затягують процедуру затвердження десятого пакета санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.
Про це він сказав у коментарі агенції PAP.
Польський дипломат висловив нерозуміння через те, чому Європейська комісія не опрацювала пропозиції Польщі та країн Балтії щодо санкцій і чому шведське головування в Раді ЄС, за його словами, ці пропозиції не розглядає.
“Минулого тижня були заплановані кілька зустрічей постійних представників. Їх в останній момент скасували. Ми втрачаємо дуже дорогоцінний час, за який щодня Україна платить жертвами серед цивільного населення, пошкодженням інфраструктури або дітьми, яких викрадають до Росії”, – зазначив Садось.
За його словами, санкції будуть однією з головних тем саміту ЄС, який відбудеться цього тижня в Брюсселі.
“Ми отримуємо дуже тривожну інформацію про підготовку Росії до наступу, який може розпочатися вже найближчим часом. Ми дуже стурбовані цією ситуацією. Ми не розуміємо, чому, всупереч заявам ЗМІ, немає реальної роботи над проєктами санкційних пакетів”, – сказав представник Варшави в ЄС.
За даними PAP, деякі країни-члени закликають до послаблення санкцій для певних підсанкційних секторів РФ, серед них – Нідерланди та Португалія.
“Ми не згодні зі скасуванням чинного режиму санкцій”, – прокоментував Садось.
Відомо, що в січні Польща представила Європейській комісії та країнам-членам ЄС свої пропозиції щодо десятого пакета санкцій проти Росії та окремо – Білорусі.
Серед іншого там ідеться про припинення співпраці з РФ у галузі ядерної енергетики, санкції проти Газпромбанку та Альфа-банку, заборону імпорту російських алмазів, каучуку, вапна та бітуму, продовження санкцій щодо російських кораблів та обмеження на надання послуг ІТ-програмного забезпечення.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що обсяг обмежень у рамках десятого пакета санкцій проти Росії становитиме 10 мільярдів євро. Вона висловила сподівання, що його затвердять до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
За даними прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, вартість повоєнного відновлення втрат, яких зазнала Україна через російську агресію, перевищила 600 млрд євро.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
За даними головного управління розвідки міністерства оборони та очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, Кремль не збирається обмежувати свою військову агресію сходом і планує повне знищення України.
У січні 2023 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що немає жодних ознак того, що в Росії відмовилися від основної мети вторгнення – взяти Україну під повний контроль. За його словами, Росія, навпаки, готується до нового наступу, мобілізуючи понад 200 тисяч солдатів, а потенційно навіть більше. Крім того, росіяни активно купують нову зброю, більше боєприпасів та нарощують власне виробництво.
Із 24 лютого 2022 до 15 січня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) підтвердило 7 155 випадків загибелі і 11 662 випадки поранення цивільних людей в Україні. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
Рятувальні роботи в зруйнованому збройними силами РФ житловому будинку в Краматорську Донецької області, 2 лютого 2023 рокуПовномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
