Витоки і наслідки підліткової агресії – експерти прокоментували відео побиття дівчини у Чернігові

Дата: 10 Квітня 2017
A+ A- Підписатися

Сюжет розповсюдженого минулого тижня у мережах та ЗМІ відео, де троє дівчат ногами добивають одну, а кілька десятків глядачів знімають це на мобільні телефони, на жаль, не є поодиноким випадком. Факторами, що впливають на зростання підліткової агресії та булінгу, є і ситуація у сім’ях, і розвиток соцмереж, і якість шкільного виховання, і стан педагогічної освіти, і навіть … реформа поліції.

Такі думки висловили експерти, коментуючи чернігівський випадок.  

Так Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба в ефірі програми “Сніданок з 1+1” 7 квітня зазначив, що за статистикою 90% школярів ставали свідками булінгу, 50% – страждали від нього, і тільки 4% – готові говорити про це із вчителями та батьками.

“Це говорить про тотальну недовіру дітей до дорослих”, – констатував посадовець.

Він підкреслив, що у закритих групах у соціальних мережах підлітки поширюють відео та отримують за це бонуси.

“В соціальній мережі набувають популярності спільноти “ЗАБИВЫ”, “ULTRAPIR” і т. д. У них “змагаються” відео, де чисельна група підлітків в прямому сенсі забивають однолітків. Якщо твій “вайн_батл” набирає більшу кількість лайків і репостів – ти крутий, сміливий переможець! А у деяких спільнотах за перемогу ще й светрик дарують!”, – написав Кулеба на своїй сторінці у Фейсбук.

За його словами, лише на одну з таких спільнот підписані 34 чернігівських підлітка, з яких 5 – друзі “головних героїнь” відео.

“Можливо, учасниці цієї бійки і не змагалися за винагороду, але підозрюю, що на таку жорстокість їх могло “надихнути” змагання в цих мережах”, – зазначає Кулеба.

Він наголошує, що дитяча агресивність не буває вродженою. Діти її набувають за допомогою безвідповідальності батьків і оточення. Недостатня кількість уваги, наджорстокі покарання навіть за незначні проступки або байдужість до життя власної дитини спричиняють таку тваринну поведінку у підлітків.

“Найменші прояви агресії в ранньому віці – це не привід суворо карати дитину або ігнорувати таку поведінку. Це тривожний сигнал, що дитині не вистачає вашої уваги! Спілкуйтеся з дітьми, цікавтеся їх життям і навчайте поважати і цінувати інших людей – тоді вам не доведеться всіма силами рятувати “їхню репутацію”!” підкреслює Уповноважений з прав дитини.

Кулеба в ефірі “1+1” також повідомив, що в результаті реформи поліції кількість поліцейських, які працюють із дітьми скоротилася. У Чернігові, приміром, утричі. А шкільних поліцейських у місті взагалі немає. Уповноважений з прав дитини наголосив на необхідності висновків із цього прецеденту, а не тільки вимог суворо покарати винних, а ще – спільної роботи вчителів і батьків.

Він дав доручення міському голові Чернігова та головному управлінню Нацполіції у Чернігівській області створити комісію негайного реагування на випадок та надати постраждалій дитині кваліфіковану медико-соціально-психологічну допомогу.

Як повідомили Центру інформації про права людини в управлінні освіти Чернігівської міськради 6 квітня міський голова провів нараду з приводу резонансного інциденту. За підсумками наради було вирішено, що школи мають скласти списки агресивних підлітків для відповідної роботи поліції. У поліції в свою чергу пообіцяли покарати усіх винних.

Поліція відкрила провадження спочатку за фактом умисного нанесення легких тілесних ушкоджень (ч.2. ст.125 – до 1-го року виправних робіт), а потім перекваліфікувала у групове хуліганство (ч.2, ст. 296 – обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі до 4-х років).

Фігурантами провадження на сьогодні є четверо дівчат. Як стверджують у поліції, їм загрожує реальне ув’язнення.

Прикметно, що одна з учасниць побиття 8-класниці з резонансного відео виявилася студенткою педагогічного коледжу Чернігова. 10 квітня мало розглядатись питання про її відрахування з навчального закладу, але, не чекаючи результатів розгляду цього, вона сама забрала документи.

Суспільні проблеми, які проявилися через чернігівський інцидент, прокоментували для Центру інформації про права людини експертки Коаліції з прав дитини.

Так координаторка із захисту прав дитини Жіночого консорціуму України Оксана Москаленко вважає адекватною реакцію суспільства. На її думку, особлива підтримка необхідна матері дівчини, яка оприлюднила відео, на яку тепер зчиняється тиск з боку родичів інших учасників бійки.

Також Москаленко переконана у необхідності попереджувати такі інциденти.

“Треба звертати увагу на такі випадки, попереджувати, щоб була відповідальність. Уже на цьому етапі це мають вирішувати суд, правоохоронні органи, які працюють із підлітками”, – зазначає експертка. Водночас, вона переконана у тому, що не потрібні показові покарання.

Звертає увагу Москаленко і на публічне розповсюдження персональних даних про дітей, які стали учасниками цієї історії.

“Це теж небезпека! Кожна людина, кожна дитина має право на майбутнє”, – підкреслює вона.

В свою чергу представниця коаліції  НУО “Права дитини в Україні”, соціальний педагог за освітою Світлана Тарабанова підкреслює, що цей випадок витягнув на поверхню досить багато проблем українського суспільства. Вона зазначає, що з боку підлітків конфлікт має глибокі психологічні корені – недолюбленість, недотурботу…

Насамперед, вона вказує, що у підлітковому середовищі подібні історії, на жаль, не є винятковими. Адже відбувається дорослішання, пошук себе, відстоювання своєї думки, своїх кордонів.

“На етапі дорослішання трапляються жорстокі прояви у поведінці”, – констатує експертка.

На її думку, реакція на побиття у Чернігові з боку суспільства є надмірною, оскільки перебільшена увага теж може провокувати підлітків. Вона радить говорити з дітьми та їхніми батьками. Слід враховувати, що діти у своїх діях віддзеркалюють своє оточення – родину, шкільний колектив дорослих, своє оточення. Тому, питаючись у дітей, чому вони себе так поводять, варто придивитися і до поведінки дорослих.

“Що відбувається у педагогічному колективі? Якщо є напруга, таємні, приховані конфлікти – діти це відчувають. Іноді жорстокість дітей – відображення атмосфери у педагогічному колективі”, – зазначає психологиня.

Водночас, Тарабанова акцентує увагу на недоліки роботи шкільної психологічної служби. Адже опитування підлітків виявили недовіру до цього інституту у навчальних закладах, насамперед, через “витік інформації”, відсутність конфіденційності. І працюють там, за її даними, початківці задля досвіду або люди з невисокою професійною кваліфікацією.

Експертка переконана, аби уникнути таких історій, мають спільно працювати педагоги і батьки. І не нав’язувати думки, поведінку, а прислуховуватися до думки підлітків, поважати їх. Тарабанова вважає, що школа і батьки мають усвідомлювати відповідальність – кожен свою, за виховання дітей. “Мають бути турбота і увага батьків, а не каральні методи в системі освіти, правосуддя”, – наголошує вона. Адже і суд має бути дружнім до дитини, яка скоїла правопорушення.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: