Вища рада юстиції не встигне люструвати всіх суддів Майдану – адвокат

З близько 330 заяв по суддях Майдану лише по 29 є рішення про їх звільнення у зв’язку з порушенням присяги. 16 суддів уникнуть будь-якої відповідальності. А по ще майже 280-ти суддів процеси розгляду лише розпочались.

Про це заявив адвокат, член Колегії ГО “Адвокатська дорадча група” Роман Маселко.

“Якщо темпи прийняття рішень Вищої ради юстиції збережуться, то для розгляду цих заяв їй буде потрібно ще два-три роки, тоді як у січні-лютому 2017 року закінчуються строки притягнення суддів до відповідальності і багато суддів можуть уникнути покарання”, – наголосив Маселко.

Для того, щоб очистити судовий корпус, у 2014 році було створено Тимчасову комісію, висновки якої розглядалися на засіданнях Вищої ради юстиції. Перевірка суддів повинна була проводитись протягом одного року з дня формування її складу.

Вища рада юстиції відповідає за формування незалежного суддівського корпусу. І найперше вона покликана не карати виконавців, а виявляти й викорінювати системні проблеми порушень. Зокрема, встановити чому в часи Майдану судді стали масово приймати неправосудні рішення і усунути цю причину.

Після судової реформи Вища рада юстиції набула нових повноважень, зокрема, самостійно призначати і звільняти суддів. Лише на ній лежить відповідальність за оновлення суддівського корпусу та відновлення до них довіри.

Однак на переконання Маселка, Вища рада юстиції до цього не готова. Реформа має шанс бути реалізована лиш за певних умов.

“По-перше, продовжувати здійснювати постійний суспільний контроль над цими процесами. По-друге, сформувати дієву Громадську раду доброчесності, якій дати реальні повноваження, через які вона б могла впливати на процеси набору і покарання суддів. По-третє, у Вищу раду правосуддя має бути обрано п’ять нових членів. Їх треба обрати з числа осіб, яку пройдуть публічне обговорення та матимуть суспільну підтримку, довіру і реальне бажання оновлювати судову систему. Ці п’ять членів зможуть переломити ситуацію у Вищій раді юстиції… Інакше є великий ризик консервації діючої системи”, – наголосив Маселко.

Нагадаємо, 8 квітня 2014 року був прийнято Закон “Про відновлення довіри до судової влади”. Однак попри гарний закон – результати плачевні, зауважує юрист, кандидат юридичних наук Назар Федорчук.

“2 червня 2016 року приймається інший закон – зміни до Конституції. Однак, у мене великі побоювання, що цей закон спіткає така ж доля, як і закон про відновлення довіри до судової влади”, – зауважив експерт.