Військова вперше довела шкоду здоров’ю на службі в ЗСУ: через носіння чоловічого бронежилета ампутували груди
Ветеранка Наталія Ліщишена стала першою жінкою, звільненою з війська, кому офіційно визнали завдавання шкоди під час служби – тривале носіння бронежилета, розробленого для чоловіків, призвело до ампутації молочних залоз та довічної інвалідності.
На історію колишньої військовослужбовиці звернуло увагу видання “Цензор.НЕТ”.
Наталія до звільнення зі служби. Фото: Цензор.НЕТНаталія Ліщишена стала до лав війська ще 2021 року, підписавши контракт із 80 окремою десантно-штурмовою бригадою. Повномасштабне російське вторгнення бійчиня зустріла на Миколаївщині, а подальшу службу несла між першою і другою лінією оборони, де наявність бронежилета обов’язкова.
“Статутний бронежилет зараз важить 18 кілограмів і тисне… Коли я спілкувалася з лікарями, вони казали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, які приходять на обстеження, не мають проблем з молочними залозами. Груди травмуються бронежилетом”, – розповідає вона.
У 2024 році військова потрапила зі скаргами до пульмонологічного відділення в стаціонар, а згодом на ВЛК підтвердила, що має хворобу Мінца. Цей стан настає без симптомів, тож складно виявляється, а лікуванням для Наталі визначили операцію, бо утворення могло стати злоякісним.
З травня до липня Ліщишена перенесла низку операцій, а ВЛК в підсумку звільнила зі служби. У свідоцтві зазначили, що хвороба пов’язана із захистом Батьківщини, втім це не спростило подальшого бюрократичного шляху.
Спершу ветеранку не кликали на засідання медико-соціальної експертної комісії, яка згодом не побачила підстав для надання статусу. Наталія оскаржила рішення в суді, отримала інвалідність третьої групи, але в документах медики записали неправильний діагноз.
Ліщишена подала документи на перегляд групи, коли зробили останню операцію, але зіткнулася з дискримінацією. До прикладу, за її словами, один з медиків казав, що вона “видалила груди за власною примхою”.
“Після операцій, звільнення у мене не було навіть багато часу, щоб себе пожаліти”, – ділиться ветеранка.
Ілюстраційне зображення. Посадовиця тримає елемент літрах жіночої форми для службовиць ЗСУ. Фото: МіноборониЛікарі кажуть, що колишня службовиця може зробити протезування, але, як нагадує ветеранка, таку операцію доведеться робити за власний кошт. Чимало військовослужбовців кажуть, що лікуються за свої гроші або на це шукають фінанси рідні.
“Це “задоволення” дороге. Імпланти коштують від 3 тисяч доларів. За кордоном є державні програми, які це фінансують. Було б добре, якби такі програми з’явилися і у нас. В армії багато жінок. Але нехай вони, звісно, з таким краще не стикаються. Я зараз всім знайомим кажу: “Дівчата, обстежуйтеся, бо ви навіть не відчуваєте, що травмуєтеся”, – розповідає вона.
Нині Наталя працює фахівчинею із супроводу ветеранів у рідній Вінницькій області, а долати різноманітні виклики допомагає чоловік.
“Я, напевне, навіть вдячна зараз, що маю такий досвід. Бо я сама це все пройшла: і лікування, і ВЛК, і реабілітації. Тепер я можу допомагати іншим”, – каже Наталія.
Ліщишена хоче звернути увагу уряду на проблеми службовиць у війську, зокрема на брак форми. Для цього звертається не лише до керівництва профільного міністерства, але й до заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук.
Жінок у секторі безпеки в Україні більшало рік у рік і до повномасштабної війни, але після 2022-го ситуація змінюється швидше.
На проблему з формою за цей час уже вказували не раз, а одним з гучних приводів став парад улітку 2021 року.
Тоді військовослужбовиць хотіли відправити крокувати на параді до Дня незалежності на підборах. Військові самі звертали увагу, що ціль будь-якого параду – демонстрація спроможності армії, а солдатка на підборах є абсолютно небоєздатною. Після розголосу плани скасували, тож військові крокували не на підборах.
Кілька років тому до загальних обов’язків у ЗСУ також додали норму про недопущення сексизму та домагань. Правопорушенням вони стали не одразу, тож поки немає практики застосування норм, хоча випадків домагань та упереджень за статтю чимало.
Нагадаємо, що повномасштабна війна вплинула на збільшення жінок у сферах, які через поширення стереотипів суспільство вважало “чоловічими”. Детальніше про те, чому слід остаточно попрощатися зі стереотипом про “нежіночі” професії, читайте за посиланням.
У ЄС роль жінок у післявоєнній розбудові України називають ключовою, а зміну їхніх ролей уже бачать у найрізноманітніших сферах. Дослідження показують, що поширений у медіа образ молодої українки, яка їде жити “краще життя” в Європу, не відповідає реальності.
