Військова омбудсманка ще торік знайшла у “Скелі” групу інструкторів, які знущались з новобранців

Перевірка Офісу військового омбудсмана ще торік знайшла групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах 425 окремому штурмовому полку “Скеля”. 

Про це розповіла Ольга Решетилова. 

Ілюстраційне зображення. Фото: ОШБ СКАЛА

За словами омбудсманки, про ситуацію у “Скелі” вона дізналась після кількох випадків побиття. Мова йде про журналіста, якого перевели туди на службу, капелан суміжної бригади та ціле управління батальйону, який переформовували.

“І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти (хоча як мінімум по капелану було відкрито кримінальне провадження), то після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність”, – говорить Решетилова. 

Торік у червні на полігон “Скелі” виїхала перевірка, зокрема за участі представників Офісу президента. У підсумку звідти вивезли 22 свідків, але Військова служба правопорядку, як наголошує Решетилова, не вжила усіх заходів. 

“За підсумками перевірки ВСП було призначено службове розслідування Командуванням Сухопутних військ, і вже за його підсумками пішло повідомлення на правоохоронні органи про вчинення правопорушення. Результату розслідування досі немає…Загалом з початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні ми надіслали 9 повідомлень про злочини у “Скелі” до правоохоронних органів”, – додає військова омбудсманка. 

Офіс вирішив шукати шляхи взаємодії зі “Скелею”, тож після дискусій у військовослужбовців полку з’явився регулярний звʼязок з рідними й у травні кількість скарг знизилась на 73%

“Ми регулярно відвідуємо полігони і місця розташування “Скелі”. Але ми не можемо зробити роботу за правоохоронні органи і не можемо прийняти управлінські рішення”, – підсумовує Решетилова. 

Для розв’язання проблеми, на думку військової омбудсманки, потрібні управлінські рішення, між іншим, призначити командувача штурмових підрозділів, який буде нести відповідальність за них. 

“Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі”, – написала вона.

Решетилова висловилась щодо ситуації у “Скелі” після розголосу, якого набула стаття видання “Бабель” про десятки смертей новобранців. Авторка тексту Катерини Лихогляд також прокоментувала допис військової омбудсманки, зокрема відкинула версію, що за порушенням прав стоїть одна група службовців. 

“Мені свідчили люди з різних локацій про абсолютно різних людей, які бʼють. Не про одну групку. Хоча та група, безперечно, на слуху у всіх. Нею лякають навіть тих, хто її не знає”, – написала вона. 

Правоохоронці вже почали слідство щодо фактів, викладених у статті Лихогляд.

Нагадаємо, що в українському війську щомісяця може траплятися три-чотири самогубства, але рідні не завжди вірять офіційному слідству та подекуди нарікають на нестатутні відносини.

• З вересня 2022-го дружина морського піхотинця Миколи Тетяна Маслюкова намагається встановити причини загибелі чоловіка, який нібито наклав на себе руки в штабі 501 окремого батальйону морської піхоти.
• У 2023 році на Дніпропетровщині у військовій частині Нацгвардії № 3036 помер контрактник Богдан Говорухін. Чоловік, за версією керівництва, вчинив самогубство, однак рідні в це не вірять. Говорухін був у військовій частині, де за кілька років до того призовник розстріляв військовослужбовців та одну цивільну жінку. Тоді з’ясувалося, що він “зіткнувся з нестатутними стосунками з боку старших по призову колег”.
• Історія військовослужбовця Володимира Кореня, який ніс службу в 155 окремій механізованій бригаді (ОМБр) імені Анни Київської. Його тіло знайшли в штабі бригади на Донеччині, але, наприклад, рідні не знайшли документів про те, що чоловік узагалі отримував пістолет, з якого застрелився. Документально підтверджено лише те, що він отримував автомат.
• Рідні намагаються дізнатись, як загинули прикордонники Іван Сьомкін, Ярослав Петрина та Сергій Чіпак. У їхнє самогубство родини та друзі не вірять, тож наполягають на тому, що слідство провели погано. Деякі з них подали скарги до ЄСПЛ, бо до смерті частина чоловіків казала про нестатутні стосунки під час служби, або так звану дідівщину.