За злочини проти журналістів найчастіше карають штрафами – активісти
Лише 17 із 329 кримінальних справ за злочини проти журналістів передали до суду.
Про це повідомив заступник начальника головного слідчого управління Національної поліції України Максим Цуцкірідзе, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
“У нас загальна статистика – 329 заяв про злочини проти журналістів. 17 кримінальних проваджень пішло до суду. 7 – виключно стосується перешкоджання роботі журналіста”, – говорить Цуцкірідзе.
Згадуючи про теракт під Верховною Радою 31 серпня, Цуцкірідзе повідомив, що загалом 208 людей постраждали під українським парламентом. Серед них четверо журналістів, в тому числі французький фотограф-фрілансер Антуана Делоне.
“На жаль, зараз з ним слідчі дії неможливо провести, але через посольство ці питання регулюється, і він буде визнаний потерпілим”, – сказав заступник.
Він також сказав, що є прецедент використання нової 345-1 статті Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”). Цю статтю слідчі інкримінують двом людям.
“Я спілкувався зі слідчими, жодних проблем щодо реалізації нового законодавства немає – все зрозуміло. Ця справа також буде найближчим часом передана до суду”, – заявив заступник начальника.
Цуцкірідзе запевнив, що Нацполіція у співпраці з прокуратурою буде робити все можливе для об’єктивного розслідування і доведення справ до суду.
“І відповідно щоб ті особи, які порушили права журналіста, були покарані не символічними штрафами, а реальними термінами у тих справах, де санкція статті це передбачає”, – сказав представник поліції.
Однак громадські організації не задоволені ходом розслідування та винесенням покарань, і вимагають якіснішої роботи правоохоронців.
“Ми спостерігаємо позитивні декларації ГПУ, Національної поліції та МВС. Однак, наполягаємо, щоб наші колеги перестали бути статистичними рядками у звітах силовиків, а справи реально розслідувались, – наголосив в.о. голови Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, – В Адміністрації президента є звіт про розслідування злочину, вчиненого проти черкаського фотографа газети “Вечірні Черкаси” Ігоря Єфімова. Однак я подзвонив цьому журналісту, якого 15 чи 20 представників міліції кийками били, бачачи, що він у жилетці “Преса”, що беззахисний, і Ігор говорить про неякісне розслідування”.
Оксана Романюк називає однією з причин несправедливого покарання для злочинців відсутність моніторингу таких справ.
“Часто журналісти повідомляють лише про сам факт нападу, а що далі відбувається – це випадає із поля зору. Ми не повідомляємо про перебіг справ, не ходимо на суди. Тому, на жаль, стається покарання на рівні системних штрафів. Аби це виправити, треба активніше наглядати за розслідуваннями справ та судовими засіданнями”, – наголосила Романюк.
Громадські активісти додали, що за період протестів на Майдані постраждали близько 300 журналістів. Як відзвітувала Генпрокуратура, у 2015 році суду передали лише 3 справи щодо побиття журналістів під час Революції Гідності.
“Безкарність також є однією з ключових ознак недемократичних режимів, де людей обдурюють пропагандою, і де владі не ставлять жорстких запитань. Тому влада демократичної і проєвропейської країни має системно демонструвати, що вона спроможна гарантувати безпеку журналістів, право громадян на інформацію, і підтримувати свободу слова не на словах, а на ділі”, – йдеться у спільній заяві громадських організацій.
Нагадаємо, за даними ІМІ, у 2014 році лише шість кримінальних справ були передані до суду. У 2013 – п’ять, у 2012 – усього три. Чотири кримінальні справи були передані до суду протягом листопада 2015 року.
