“Весь час було чути, як б’ють полонених. Одночасно грала музика, щоб замаскувати крики людей від болю”: подробиці теракту в Оленівці
Внаслідок вибуху, що стався в ніч на 29 липня у колонії в Оленівці Донецької області, загинули щонайменше 53 українських військовополонених. Російська сторона звинувачує українських військових у теракті, однак криміналісти й експерти з озброєнь цю версію відкидають.
Про це повідомляє ВВС з посиланням на фахівців.
Напад стався у Волноваській виправній колонії №120, що знаходиться на території так званої “Донецької народної республіки”. Селище Оленівка перебуває під контролем окупантів з 2014 року, коли на сході країни почалася війна.
Зараз там утримують тисячі полонених – від цивільних волонтерів до українських бійців – всіх їх затримали або військові так званої “ДНР”, або безпосередньо росіяни на Півдні та Сході. Із заяв української влади та списку загиблих, який оприлюднила РФ, видається, що більшість загиблих й поранених з “Азова”.
Російська сторона стверджує, що ЗСУ обстріляли колонію із систем далекобійної артилерії HIMARS, які надали США. Російська влада також продемонструвала уламки боєприпасу HIMARS, нібито знайдені на місці події.
На супутниковому знімку, зробленому наступного дня після нападу, видно одну будівлю, пошкоджену внаслідок вибуху. Колишні полонені, яких звільнили за декілька тижнів до теракту, кажуть, що ця будівля розташована у промисловій зоні, далеко від основних бараків, де їх утримували.
“Не може бути, щоб реактивна система залпового вогню була причиною”, – каже Боб Седдон, колишній головний технічний фахівець британської армії з боєприпасів.
За його словами, руйнування, які видно на фото, були надто сконцентровані, сама будівля залишається відносно неушкодженою. Тоді як реактивна система залпового вогню на кшталт HIMARS завдає значно більшої шкоди.
Крім того, тіла всередині будівлі, які видно на кадрах, оприлюднених російськими ЗМІ, були цілими, а “не розлетілися на шматки”, зазначає доктор Шехан Хеттіарачі, провідний хірург та головний травматолог в Імперському коледжі Лондона.
Експерти аналітичної компанії McKenzie Intelligence Services, що досліджують бойові ушкодження, кажуть, що деякі тіла ззовні складу могли бути мертвими ще до пожежі. Фахівці кажуть, що деякі тіла “здаються виснаженими й постраждалими від недоїдання”.
“Поганий стан тіл свідчить про низький рівень догляду за військовополоненими в Оленівському СІЗО”, — кажуть вони.
Українські чиновники заявили журналістам, що на цих знімках видно сліди викопаних могил, і що в’язниця готувалася до поховання загиблих.
Усі колишні полонені Оленівської вʼязниці описували переповненість бараків, погані санітарні умови, залякування з боку охоронців та сказали, що перші кілька тижнів були найважчими, протягом яких їх допитували й готували до переведення в постійні бараки.
“Весь час було чути, як б’ють полонених. Одночасно грала музика, щоб замаскувати крики людей від болю”, — розповів водій-волонтер Костянтин Величко.
У середині травня в Оленівській вʼязниці з’явилося більше російського персоналу. Тоді ж над нею підняли російський прапор. Увʼязнені неодноразово чули, як російські військові та охоронці-“деенерівці” обговорювали, що хотіли б зібрати всіх “азовців” в одній казармі й обстріляти її ракетами.
18 травня колонію відвідав Міжнародний комітет Червоного Хреста, щоб “оцінити потреби” військовополонених. Але їм не дозволили поговорити з ув’язненими віч-на-віч.
Раніше ZMINA писала, що Міжнародний комітет Червоного Хреста досі не отримав доступу до місця вбивства українських військовополонених у колонії Оленівки, хоча прагне туди потрапити.
Нагадаємо, що раніше Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомляв, що не гарантував безпеку українським захисникам “Азовсталі”, які згодом опинилися в російському полоні та були вбиті в Оленівці. У Червоному Хресті кажуть, що були “нейтральним посередником” задля безпечного виходу військових із “Азовсталі” у координації зі сторонами конфлікту.