Верховний Суд підтвердив право Центру протидії корупції на критику публічних осіб і скасував рішення на користь Портнова

25 березня 2026 року Верховний Суд України скасував рішення Печерського районного суду Києва та постанову апеляції у справі, яку у 2023 році подав Андрій Портнов проти Центру протидії корупції.

Про це 2 квітня повідомили на сайті ЦПК.

Андрій Портнов. Фото: УНІАН

Позов Портнова стосувався колонки ЦПК та Автомайдану під назвою “Колаборанти, зрадники, поплічники Росії: на кого Україна досі не наклала санкції”, опублікованої на сайті “Українська правда”. У публікації Портнова згадували серед осіб, щодо яких держава могла б застосувати санкції через проросійську діяльність.

Портнов вимагав визнати недостовірною інформацію про себе, заборонити називати його колаборантом, зрадником чи поплічником Росії та зобов’язати ЦПК і медіа спростувати ці твердження. Суд першої інстанції, яким керував суддя Сергій Вовк, задовольнив позов. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Верховний Суд скасував рішення Печерського суду та апеляції, дійшовши висновку, що суддя Вовк не надав ЦПК можливості представити свою позицію у суді. Суд зазначив, що перша інстанція порушила принцип справедливого балансу між сторонами та не забезпечила учасникам можливості “бути почутими”.

Адвокат ЦПК Олексій Бойко пояснив, що рішення Вовка скасували саме через його незаконність, а не через смерть Портнова. Верховний Суд усунув це рішення з правового поля, підтвердивши позицію ЦПК, що оціночні судження у колонці є допустимими у публічній дискусії, особливо коли йдеться про публічних осіб та питання національної безпеки.

“Рішення Вовка було показовим прикладом того, як через суди намагаються тиснути на громадські організації та медіа, змушувати їх відмовлятися від критичних оцінок публічних діячів та обмежувати свободу слова у питаннях суспільного інтересу”, – додали у ЦПК.

Текст постанови Верховного Суду опублікували в системі “Електронний суд”. Він згодом зʼявиться у реєстрі судових рішень.

Раніше видання Texty.org.ua також досліджувало вплив проросійського політика Андрія Портнова на українську судову й правоохоронну системи. У матеріалі йшлося про те, як він завдяки зв’язкам та підтримці поступово посилював свій контроль над державними інституціями. Журналісти намагалися встановити, хто саме допомагав Портнову закріпити свій авторитет.

У червні минулого року журналісти “Схем” (“Радіо Свобода”) також з’ясували, як ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов разом із пов’язаними особами сприяв кар’єрі певних суддів, які згодом ухвалювали рішення на його користь. 

У 2009 році Портнов, який тоді був народним депутатом, разом із Сергієм Ківаловим стали членами Вищої ради юстиції за квотою з’їзду юридичних вишів, організованого приватною установою Ківалова в Одесі. Тоді громадська організація “Всеукраїнське юридичне товариство” назвала цей з’їзд нелегітимним, адже офіційний захід планувався урядом у Харкові. Печерський суд, зокрема суддя Сергій Вовк, підтвердив законність одеського з’їзду, а розслідування щодо можливих фальсифікацій у 2019 році закрили.

Тож Портнов активно призначав суддів, зокрема тих, хто мав із ним родинні чи професійні зв’язки. У 2010–2011 роках Вища рада юстиції підтримала призначення сестри Портнова Олени Ісаєвської суддею Печерського райсуду, його ексдружини Інни Белоконної – суддею Оболонського райсуду, а також Андрія та Анжели Секірських, пов’язаних із Портновим через його колишню дружину, суддями в Луганській області. Тетяну Скочок, експомічницю Портнова, призначили суддею Окружного адмінсуду Києва.

“Схеми” також виявили, що судді Печерського райсуду (Сергій Вовк, Ірина Литвинова, Олексій Соколов, Тетяна Ільєва) та Київського апеляційного суду (Максим Оніщук, Любов Поливач, Вікторія Шебуєва, Ганна Крижанівська) часто розглядали справи за позовами Портнова і ставали на його бік. Наприклад, Ільєва підтримала позов проти “24 каналу” та Генпрокуратури, а Вовк визнав наклепом згадки Портнова у матеріалах “Центру протидії корупції”. Литвинова та Соколов також виносили рішення на користь Портнова, зокрема проти телеканалу “Прямий” та журналістки Наталії Седлецької.

У 2011 році Портнов як член Вищої ради юстиції захищав Вовка та Литвинову від звільнення. Крім того, суддя Павло Вовк, експомічник Ківалова, очолив Окружний адмінсуд Києва за підтримки Портнова та Ківалова. Племінник Ківалова Сергій Могил став суддею Вищого господарського суду, а діти Лідії Ізовітової, яка нині є головою Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України, отримали адміністративні посади в судах Харківської області.

Нагадаємо, що Андрій Портнов обіймав посаду радника першого заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича у 2011–2014 роках. У 2014 році він виїхав з України, певний час жив у Росії, а потім переїхав до Відня. Він закликав амністувати “беркутівців” та розпочати слідство проти учасників Євромайдану.

За кілька днів до своєї смерті у Мадриді він був в Україні й бачився з президентом Володимиром Зеленським, головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та його заступником Олегом Татаровим.