В Україні немає координації дій щодо повернення Криму
Громадські організації нарікають на неефективну роботу стратегічних державних органів, які займаються поверненням Криму, а також на відсутність плану дій та координації між усіма зацікавленими сторонами в Україні.
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
“На сьогоднішній день є спільна ідея, завдання, але немає спільної координації дій. Це може зробити довшим шлях до повернення Криму. Нам потрібна консолідована стратегія усіх бажаючих суб’єктів, які хочуть долучитись і повернути Крим. У нас повинна бути чітка скоординована дія у всіх напрямках діяльності: і по блокаді, і по законодавству, і по виконавчій структурі”, – констатує Андрій Щекун, голова громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”.
Щекун розкритикував державні органи за відсутність взаємодії з усіма зацікавленими сторонами у боротьбі за звільнення Криму від окупації.
Експерти не підтримують акцію “Громадянська блокада півострова”, яка має блокувати постачання на півострів продуктів харчування.
“Якщо хтось пропонує повністю блокувати Крим, то треба розуміти, а чи може Україна звідти прийняти людей? Чи вирішила вона проблему отримання української освіти? Чи вирішено питання, як отримати акти цивільного стану для кримчан, які не можуть це зробити у Криму, та багато інших питань, які досі не вирішені саме для громадян України, які мешкають у Криму і хочуть далі тримати зв’язок з Україною?”, – запитує керівниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Ольга Скрипник.
Юрист із Феодосії Сергій Мокренюк переконаний, що при будь-яких діях щодо держави-окупанта мають бути компенсаційні механізми для кримчан: “Будь-які дії щодо окупованої території мають бути наступними: тиск робиться на державу, а для людей мають бути якісь компенсаційні механізми. Наприклад, щоб кримчанин міг виїхати з окупованої території і швидко оформити будь-який документ за 15-20 хвилин на території Херсонщини. Або купити там же ж елементарні речі чи скористатись якісними медичними послугами”.
“Зобов’язання України – знайти оптимальні шляхи того, як підтримувати далі економічні, соціальні та інформаційні зв’язки з Кримом як частиною України. І це дуже чітко сказано в ст. 5 Закону “Про тимчасово окуповану територію”, – каже Ольга Скрипник.
“Що стосується будівельних товарів на побудову військових об’єктів, тут все зрозуміло. Однак що стосується продуктів харчування, тут є питання. З того, що я бачу і чую з Криму, саме наявність українських продуктів і є якраз цим зв’язком громадян, які проживають у Криму, з материковою Україною. А для України це ще одна можливість на прикладі своїх товарів показати кримчанам, що наша продукція краща”, – пояснює Ольга Скрипник.
Вона переконана, що проблема підживлення окупанта українськими ресурсами має вирішуватись ефективніше.
“Подивіться, скільки у магазинах чотирьохмільйонного Києва продається російських товарів. Тут Росія заробляє значно більше грошей, ніж на іншій території. І коли ми говоримо, що треба якось вплинути на державу-окупанта, яка присутня не лише в Криму, то треба шукати дійсно нормальні і чесні шляхи економічного впливу на Росію. Це питання значно ширше, ніж питання торгівлі з Кримом”, – вважає Ольга Скрипник.
Правозахисниця вважає важливим розпочати в Україні відкриту дискусію із залученням зацікавлених сторін щодо повернення Криму.
“Є певне бачення у “Майдану закордонних справ”, у правозахисних організацій, як треба діяти Україні як державі щодо Криму. Однак у чому проблема? І те, й інше є громадськими стратегіями. Але у нас є держава, і якщо ми хочемо знати, що завтра вона буде робити, то для цього треба мати закон. І тому важливо, щоб ця стратегія, яку ми усі разом зможемо розробити і представити, була спільною, вона повинна бути затверджена парламентом”, – каже Ольга Скрипник.
Експерти нарікають на закон “Про вільну економічну зону “Крим”, який необґрунтовано дискримінує кримчан, визнаючи їх нерезидентами України.
“В Криму не може бути вільної економічної зони, тому що це окупація. Вільна економічна зона – це залучення інвестицій. Для окупантів?”, – запитує Ольга Скрипник.
Нагадаємо, 9 вересня представники кримських татар оголосили про намір блокувати пропускні пункти на в’їзді до Криму з материкової України, аби завадити потраплянню української продукції на окуповану територію.
