В Україні прямо в залі суду звільнили двох довічників
Велика палата Верховного Суду звільнила в залі засідань двох чоловіків, яких раніше засудили до довічного ув’язнення.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор зі стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало.
Засуджених чоловіків звинуватили в низці тяжких і особливо тяжких злочинів, скоєних ще у 2001 році.
“Під час судових засідань вони стверджували, що їх змусили відмовитися від захисників і зізнатися в злочинах, але їхні аргументи не змінили позиції національних судів”, – написав Тарахкало.
Після того як справи пройшли всі національні суди, засуджені вирішили звернутися до ЄСПЛ, який у 2016 році ухвалив рішення, в якому йшлося, що Україна порушила право чоловіків на справедливий суд.
“Визнання ЄСПЛ порушення статті 6 Конвенції дає право на перегляд рішень національних судів. Більше двох років ми відновлювали матеріали втрачених виробництв, які залишилися в окупованому Донецьку, і відновили”, – розповідає експерт.
Згодом Велика палата Верховного Суду вирішила змінити практику щодо перегляду кримінальних справ на підставі рішень ЄСПЛ і дійшла висновку, що вироки слід скасовувати лише частково, за епізодами, в яких європейський суд прямо вказав на порушення. Крім того, Велика палата вирішила, що за епізодами, в яких не буде перегляду, вона може встановлювати нові покарання, не оцінюючи доказів у справі:
“З моменту скоєння злочинів уже минуло понад 15 років, а вони (засуджені – ред.) відбули вже понад 20 років позбавлення волі. Навіть у разі перегляду їхніх справ і визнання винними вони вже відбули максимально можливий термін покарання”.
Захист чоловіків стверджував, що справи необхідно скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції якщо не повністю, то за епізодами, де було визнано порушення ЄСПЛ, а тому наполягали на звільнені своїх клієнтів прямо в залі суду.
“Судді перебували в нарадчій кімнаті більше шести годин. Вони частково скасували вироки у справах заявників і скерували справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а їх звільнили в залі суду! Як сказав старший конвою, який працює з 2010 року, він уперше бачить, щоб засуджених до довічного ув’язнення звільняли в залі судових засідань. Наступне питання, яке будемо ставити, – це компенсація з боку держави за термін, який заявники “пересиділи” в колоніях суворого режиму. В одного заявника – це близько п’яти років, у другого – близько 10″, – розповідає Тарахкало.
Справа, за його словами, породжує безліч дискусій, а саме про відсутність повноважень у Верховного Суду переглядати справи з вироками, які набрали чинності, у випадках, коли порушення в них грубі й очевидні.
“Якби суд мав такі повноваження, не було б рішень ЄСПЛ і справ довжиною майже у 20 років”, – підсумував Тарахкало.
Як відомо, у березні цього року ЄСПЛ визнав українське довічне позбавлення волі порушенням прав людини. Україна опинилася на першому місці серед 50 європейських країн за кількістю довічно ув’язнених людей, які не мають перспективи звільнення. У країні таких налічується 1541 особа.
Справа в тому, що в українському законодавстві наразі відсутній механізм дострокового звільнення довічно засуджених. Відбувши 20 років покарання, вони можуть звернутися до президента з проханням про помилування. У такому разі довічне ув’язнення можуть замінити на 25 років позбавлення волі. У парламенті вже понад два роки лежить законопроект №2033а, який запроваджує механізм перегляду справ невинно засуджених і забезпечує їхнє право на правосудний вирок. Правозахисники неодноразово закликали владу ухвалити законопроект у другому читанні та забезпечити невинно засуджених правом на справедливий суд.
Центр прав людини ZMINA докладно розповідав історію Володимира Панасенка, якого у вересні 2008 року Апеляційний суд Львівської області засудив до довічного позбавлення волі. Покарання чоловіку призначили за сукупністю злочинів, серед яких були замах на вбивство, скоєне на замовлення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та організація вбивства неповнолітньої дівчини. Адвокати Панасенка та низка правозахисників вважають, що справа проти нього сфальшована.
Чоловік подавав скаргу до Конституційного Суду щодо положень Кримінального кодексу, які унеможливлюють дострокове звільнення, проте судді відмовляли йому.
