В Україні жінки недостатньо проінформовані про програми, які сприяють зайнятості ВПО – Соціоконсалтинг

Попри те, що близько 78% переселенок успішно працевлаштовуються на роботу в нових громадах, в Україні досі простежується недостатній рівень інформованості жінок про спеціальні заходи та програми, які сприяють зайнятості ВПО.

Про це свідчить дослідження “Дієвість політики підтримки економічної активності жінок-ВПО”, яке презентували в “Укрінформі”.

Фото: Craftware

“Ми запитували респонденток про конкретні програми, які реалізуються або державою, або міжнародними та українськими організаціями та з’ясували, що рівень поінформованості складає не більш як 40%, а кількість тих, хто має досвід участі в таких програмах ще менша”, – зазначила керівниця відділу моніторингу та оцінки соціальних проєктів “Соціоконсалтинг” Наталія Булига.

Тож з метою підвищення ефективності політики підтримки економічної активності жінок-ВПО аналітики пропонують ряд заходів на державному рівні. 

Зокрема, необхідно створити єдиний реєстр вітчизняних та міжнародних організацій, які реалізують навчальні та грантові програми для жінок-ВПО, з переліком відповідних програм. Він має бути доступний як для організацій, які займаються сприянням економічній активності жінок-ВПО, так і для самих жінок-ВПО, які бажають брати участь у таких програмах.

Також слід розвивати співпрацю між організаціями, які займаються освітніми та грантовими програмами для різних категорій населення, в тому числі й для жінок-ВПО, з метою обміну інформацією та досвідом, проведення спільних інформаційних заходів. Варто також розвивати взаємодію та координацію між суб’єктами, які сприяють економічній активності жінок-ВПО, з метою розробки та впровадження дієвих заходів для подальшої підтримки економічної активності жінок-ВПО.

Дослідники аналітичного центру “Соціоконсалтинг” радять створити єдиний державний портал, на якому розміщувалася б інформація про всі програми, доступні на національному рівні або в окремих регіонах і громадах. А ще – запровадити механізм звільнення уразливих категорій населення, зокрема жінок-ВПО, від сплати податків при отриманні гранту (19,5% від суми гранту) або сплати їх із відстрочкою протягом першого року роботи.

Крім того, слід передбачити механізм контролю за цільовим використанням грантової допомоги, наданої вітчизняними організаціями та механізм повернення таких коштів у разі їхнього нецільового використання.

Існує також потреба у підвищенні вимог до рівня підготовки викладачів навчальних програм з питань підприємництва, забезпеченні моніторингу задоволеності слухачів курсів відповідних програм їхнім змістом і якістю викладання та власне врахування отриманих даних для підвищення якості навчання.

Нагадаємо, що згідно з цим же дослідженням, лише 4% опитаних жінок не стикалися з проблемами на шляху до працевлаштування. Найголовніший фактор, про який кажуть майже 90% опитаних респонденток – це низька оплата праці, а також незручний графік роботи, особливо для жінок, які мають дітей.

Експертка висловила занепокоєння наявною тенденцією щодо матеріального становища респонденток. Навіть серед тих, які працюють за наймом, 6% не може задовольнити базові фізичні потреби у їжі та одягу, а 51% опитаних зазначають, що заробітної плати на новому місці вистачає на їжу, а от купити одяг вже складно.