В Україні в інтернатах перебувають 25 тисяч дітей: які зміни запроваджуються для деінституалізації
В Україні в інтернатах на постійній основі перебувають приблизно 25 тисяч дітей. Для створення альтернативи закладам розширюється мережа дитбудинків сімейного типу, спрощується усиновлення та розробляються правила наставництва.
Про це розповіли експерти під час форуму “Право дитини на сімейне оточення: як місцеві лідерки можуть покращити життя дітей”, який відбувся в Києві 11 квітня, передає ZMINA.
Фото: ілюстративне PixabayПід час форуму, який організував рух “Зе!Жінки”, йшлося про реформу деінституалізації, яка є одним із зобов’язань України для вступу до ЄС.
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович зазначила, що інтернатна система виховання дітей має відійти у минуле.
“Для України важлива стратегія розвитку сімейного виховання дітей, тому що інтернати – це тюрма без права вибору, розвитку, без індивідуальності та творчості. Це радянський колективізм”, – зазначила очільниця міністерства.
Вона розповіла про розширення мережі дитячих будинків сімейного типу.
“Минулого року придбали 57 приміщень для таких будинків, в цьому році – ще 120. Діти отримають можливість мати свій куток, розвиток, зможуть соціалізуватися”, – сказала Жолнович.
Міністерка нагадала, що держава спростила формат всиновлення. Зокрема, дитину можна забирати додому, коли є позитивний висновок органу опіки та піклування. За словами Оксани Жолнович, це скоротило час очікування на півтора-два роки.
Планується цифровізація процесу всиновлення. Буде створений електронний кабінет усиновлювача з можливістю перегляду анкет, детальною інформацією про дітей та мінімізацією можливого впливу на усиновлення з боку посадовців.
У листопаді 2024 року Україна ухвалила Стратегію забезпечення права дитини на зростання в сімейному оточенні, яка є частиною реформи деінституціалізації.
“Це не просто про те, що потрібно ліквідувати всі інтернати, а про забезпечення права дитини на зростання в сім’ї. Зараз приблизно 25 тисяч дітей перебувають в інтернатах на постійній основі. Наше завдання – створити альтернативу”, – наголосила голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова.
Серед цілей стратегії: зміцнення спроможності сім’ї, формування альтернативи, якщо дитину неможливо лишати в біологічній родині. Також йдеться про умови повернення та інтеграції депортованих дітей, трансформацію інституцій, соціалізацію та інтеграцію випускників інституційної системи.
Прикладом змін є успішний пілотний проєкт реформування Прилуцького обласного будинку дитини “Надія”, розповіла депутатка Чернігівської облради Олеся Кісленко.
“Раніше туди просто віддавали дитину, а тепер разом з дитиною там може перебувати мати, яка отримує комплексну підтримку. Це приклад того, що інституційний заклад існує, але вже в новому баченні – дитина виховується не в закладі, а в сім’ї у межах закладу”, – зауважила депутатка.
Учасники форуму обговорили також законопроєкт про наставництво, який незабаром має бути зареєстрований у Верховній Раді. Цей документ розширює категорії дітей та підлітків, над якими може здійснюватися наставництво. Зокрема, таке право матимуть повнолітні громадяни віком до 23 років.
Також законопроєкт визначає поняття групового наставництва, корпоративного наставництва та наставництва над вагітними жінками до 23 років, що опинилися в складних життєвих обставинах.
Наставництво може зацікавити тих дорослих, які хочуть допомогти дітям чи підліткам, але не наважуються на усиновлення, зазначила Оксана Жолнович.
“Можна просто показати дитині, як жити в цьому світі. Тому що вона була в інтернаті, не мала сформованих навичок, і в 16 років цю дитину просто виставляють за двері, в ПТУ. Як порахувати комуналку, купити собі одяг, спланувати бюджет, приготувати їжу, попрати, обрати професію чи роботу – про це ніхто ніколи з дитиною не говорив. Але може бути друг, який просто допоможе адаптуватися”, – пояснила міністерка.
Народна депутатка Тетяна Скрипка зауважила, що наставництво потрібне передусім для підлітків віком від 13–14 років, які майже не мають шансів на усиновлення.
Раніше ZMINA писала, що торік в Україні всиновили майже 1300 дітей. Лише 140 з них – старші за 10 років. Лише 13% кандидатів заявляли про намір усиновити дитину, старшу за 10 років, водночас 70% дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, – саме такого віку, розповів голова Державної служби в справах дітей Петро Добромільський.
Також ZMINA розповідала, що в Україні до нереформованих будинків дитини зараховані 1114 дітей. Серед них 704 мають статус дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини-сироти. А ще 410 дітей потрапили до закладів за заявою батьків або у зв’язку з перебуванням у складних життєвих обставинах.
